Обслуговування у магазинах: чим незадоволені канівчани?

  • 22.07.2017
  • Перегляди 2329
  • Коментарі 1
Нещодавно в одному з міських соціальних пабліків було проведено опитування, присвячене темі обслуговування в міських магазинах. Участь в останньому взяло майже 300 осіб, а результати, напевно, вразили багатьох. Згідно даних опитування, лише третина канівчан задоволена обслуговуванням у магазинах. Чим спричинений такий незадовільний стан сфери обслуговування? «Kanos» спробував розібратися.

Причини


Перша. Пострадянський простір. Радянське минуле цілком відчутно накладає відбиток на наше теперішнє. Як відомо, у Радянському Союзі не надто шанувалась ввічливість, її вважали ознакою міщанства. До того ж, продавець у роки «совка» мав велику владу у побуті простих громадян, оскільки завжди міг дістати «по блату» щось з-під прилавка. Ці фактори зумовлювали зверхнє ставлення до покупця, яке частенько можна зустріти і сьогодні.

Лише 30% канівчан задоволені обслуговуванням у магазинах.


Друга. Відсутність професійної підготовки. До професії продавця у наших широтах не ставляться серйозно. Існує стереотип, що продавцем може бути кожен. Тому у цю професію ідуть усі, кому не вдалося влаштуватися у житті іншим способом, або ж ті, кому просто потрібні гроші. Сюди рідко йдуть за покликом душі, тому ймовірність побачити за прилавком радісне обличчя зводиться до мінімуму.

Третя. Низький рівень культури в цілому. Українців важко назвати культурною нацією. Тут вам і викидання сміття прямо на вулицях чи узбіччях, і справляння нужди просто неба… Звідки ж узятися культурі обслуговування?

Наслідки


Що більш за все викликає незадоволення у канівчан? Про це говорять самі покупці:

Олена Манько, 27 років
«Мене більше всього бісить відсутність цінників. А як починаєш питати ціну, продавщиця відповідає з таким виразом обличчя, що наче послугу мені робить. То чому б просто не наклеїти ціну на товар?!».

Марія Галушка, 36 років
«Я раніше скуплялася у магазині «Під горою» [на Хитрому ринку – ред.]. Там антисанітарія повна була. Колись мені продали там поцвілий хліб. Добре, що він закрився».


Наталія Махніцька, 47 років
«Я кілька років прожила у Португалії. До цього часу не можу звикнути до канівських реалій. Це жахливе обслуговування мене просто вбиває. Ходжу у магазин, як на каторгу».

Ксенія Носенко, 22 роки
«На днях купила плавлений сирок. Коли взяла в руки, то побачила, що термін придатності скінчився місяць тому. Кажу продавщиці, що не буду його брати. Вона знизала плечима і кинула його назад на вітрину. Щоб продати іншому лоху! Куди дивиться санстанція!».

Олег Фурса, 28 років
«Більшість часу я по роботі проводжу в Києві, але можу з упевненістю сказати, що хамство у деяких магазинах Канева просто-таки процвітає. І що найгірше, люди голосують за нього доларом, приходячи у них знову і знову».

Свіжість продуктів і позитивні зрушення


Сумнівна свіжість товарів у магазинах хвилює канівчан не менше, ніж відсутність ввічливості.  Щоправда, слід зазначити, що покращилися справи зі свіжістю продуктів у місцевому «Маркеті» (колишній «СПАР»). Певно, дався взнаки скандал з «Ревізором», а цілком можливо, що не лише він. Хоча до повної ідилії обслуговування та зберігання продукції магазину ще далеко.


Чи надовго вистачить нової політики свіжості у місцевому «Маркеті»?


Ось що зазначає з цього приводу канівчанка Поліна Шелест (30 років): «Минулого року я необачно придбала у «СПАРІ» одненьке тістечко – еклер, як зараз пам’ятаю, – я ним так отруїлася, що три дні пролежала вдома. Можливо, справи в магазині і покращилися, але вигляд їхніх обвітрених тістечок все ще не викликає у мене довіри».


Інша сторона медалі


І хоча ми почали з обговорення незадовільного обслуговування у канівських магазинах, слід врахувати думку й іншої сторони – самих продавців.

Наталія Бузницька (45 років), яка кілька років пропрацювала у магазині, розповідає: «Ми працювали по 14 годин без жодного обіду, як встигнеш щось вхопити – то й молодець. Лише коли мені живіт прихопило так, що забрала «швидка», то з’явився півгодинний обід. Впродовж дня потрібно було не лише обслуговувати сотні покупців, але й прибирати прилеглу територію, робити замовлення і розраховуватися з постачальниками, вести первинну бухгалтерію… Про оплачувану відпустку чи лікарняний навіть мови не йшлося».

Як бачимо, умови праці у канівських магазинах і справді далекі від райських.

Коментує Наталія і ситуацію щодо свіжості продуктів: «Власники магазину ніколи нічого не викидали. «Треба вміти продати будь-який товар» - така була їхня заповідь. Товар викидався у виключних випадках, коли покупець зчиняв скандал».

Що ж, очевидно, що провина за погане обслуговування лягає на плечі не лише продавців, але, можливо, навіть у більшій мірі, на власників магазинів, які мало знайомі як з поняттям етики, так і з трудовим законодавством.

Тим не менше Наталія не виправдовує грубу поведінку продавців важкими умовами праці: «Хоча робота дуже втомлювала, я ніколи не зривалася на покупців. Гадаю, тут все залежить не лише від місця роботи, але і від характеру та культурного рівня продавця».

Як бачимо, питання поганого обслуговування неоднозначне. Тут вам і вплив минулого, і загальна ситуація на ринку праці, коли професія продавця входить до переліку професій, що не потребують кваліфікації, і явне перевищення власниками магазинів своїх повноважень.

Але допомогти у вирішенні цієї проблеми може кожен з нас. Правила прості. Знайте свої права споживача, не соромтеся перевіряти термін придатності і повертати товар, якщо він вийшов. Навряд чи ви зможете виправити характер продавця, але, по можливості, не ходіть у магазини, де вам грублять. Знайте свої трудові права. Не дозволяйте роботодавцеві, у якій би сфері ви не працювали, утискати вас: недоплачувати, встановлювати надмірний графік, відмовляти вам в оплачуваній відпустці та за потреби у лікарняному. Це важливо, оскільки порушення трудового законодавства існує не лише у сфері торгівлі, а й у багатьох інших. І наше розуміння своїх прав дозволить нам рано чи пізно змінити ситуацію у всій країні.

Спеціально для «Kanos» Поліна Мушинська.


Редакція порталу «Kanos» може не погоджуватися з думками авторів публікацій, а також не несе відповідальності за наведені ними факти.
Коментарі (1)
Олена
22.07.2017 17:56:05  |  IP: 37.73.219.***
У Спарi постiйно лiнуються накривати приготовану iжу на вiтринi марлею, скiльки не проси. Може, на один день аж. А мух - повний магазин. I всi на тiй iжi. А ковбаснi вироби мають наклейку магазина з вагою, що бiльша вiд фабричноi. В межах добового обсягу продажу, то не мала сума з наших з кишень, ще й податком не обкладена - чистий навар у кишеню власника.

Prev1Next
Додати коментар
Введіть число