Чернеча гора може увійти до переліку нацсвятинь Українського народу

У Верховній Раді України зареєстровано президентські законопроєкти, якими пропонується закріпити статус національних святинь Українського народу за 23 об’єктами та визначити покарання за їх пошкодження чи знищення.

Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію УНІАН.

Про це йдеться у відповідних законопроєктах про захист національних святинь Українського народу (№15550) та про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти національних святинь Українського народу (№15551).

Першим з них визначається, що національною святинею Українського народу є пам’ятка культурної спадщини національного значення та/або об’єкт всесвітньої спадщини, що має універсальну цінність для Українського народу, виняткове культурне, історичне, наукове або релігійне значення для формування та утвердження Українського народу та державності України.

Надання об’єкту культурної спадщини статусу національної святині здійснюється шляхом включення такого об’єкта до Переліку національних святинь, затвердженого цим законом. Національна святиня підлягає особливій охороні та захисту.

Критерії включення об’єкта культурної спадщини до Переліку нацсвятинь

Для включення до цього переліку об’єкт культурної спадщини повинен мати статус пам’ятки культурної спадщини національного значення та/або об’єкта всесвітньої спадщини і відповідати щонайменше двом з таких критеріїв:

• — вік об’єкта культурної спадщини перевищує 1000 років;
• — бути визначним та унікальним місцем історичної пам’яті Українського народу, його духовності і культури, формування Українського народу та державності України, утвердження української національної і громадянської ідентичності;
• — мати ознаки унікальної та незамінної цінності Українського народу;
• — бути безпосередньо пов’язаним визначними історичними, культурними, релігійними, військово-політичними, іншими важливими державотворчими подіями, життям і діяльністю визначних осіб, які відіграли важливу роль у таких подіях, внесли визначний внесок у становлення розвиток української державності, її духовності, культури, науки, освіти, інших сфер суспільних відносин.

Законопроєктом також визначається, що держава забезпечує охорону та захист національних святинь шляхом ужиття заходів щодо недопущення їх знищення, руйнування або пошкодження, усунення потенційних загроз їх знищення, зміни їх історичного розпланування, а також міжнародну співпрацю у цій сфері.

Уповноважені органи державної влади вживають заходів щодо притягнення держави-агресора (держави-окупанта) до міжнародно-правової відповідальності за знищення, руйнування або пошкодження національних святинь.

З метою сприяння захисту культурної спадщини та розгляду пропозицій щодо відповідності об’єкта культурної спадщини критеріям включення об’єкта культурної спадщини до Переліку президент утворює Раду з питань національних святинь як консультативно-дорадчий орган та визначає його склад і функції.

Перелік національних святинь Українського народу

У додатку до законопроєкту міститься Перелік нацсвятинь Українського народу, в якому міститься 23 об’єкти:

• • Софія Київська (Софійський собор), Київ;
• • Києво-Печерська Лавра (Ансамбль Києво-Печерської Лаври), Київ;
• • Херсонес Таврійський (Руїни міста Херсонеса), Севастополь (Крим);
• • Почаївська Лавра (Комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської Лаври), Почаїв (Тернопільська область);
• • Собор святого Юра (Собор Юра), Львів;
• • Чернеча гора (Могила поета Т. Г. Шевченка), Канів (Черкаська обл.);
• • Ханський палац і Велика мечеть (Комплекс Ханського палацу), Бахчисарай (Крим);
• • Успенський собор (Фундаменти собору Успіння Пресвятої Богородиці), с. Крилос (Івано-Франківська обл.);
• • Спасо-Преображенський собор, Чернігів;
• • Святогірська Лавра (Святогірський Успенський монастир), Святогірськ (Донецька обл.);
• • Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, Чернівці;
• • Замок Любарта (Замок), Луцьк (Волинська обл.);
• • Кам’янець-Подільська фортеця (Укріплення міста), Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.);
• • Хотинська фортеця (Комплекс споруд Хотинської фортеці), Хотин (Чернівецька обл.);
• • Аккерманська фортеця, Білгород-Дністровський (Одеська обл.);
• • Кармелітський монастир, Бердичів (Житомирська обл.);
• • Замок “Паланок”, Мукачеве (Закарпатська обл.);
• • Іллінська церква (Церква Святого Іллі з дзвіницею), с. Суботів (Черкаська обл.);
• • Садиба Сковороди (Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди), с. Сковородинівка (Харківська обл.);
• • Цитадель Батуринської фортеці і Гетьманський палац (Городище дитинець “Литовський замок” і Палац К. Г. Розумовського), Батурин (Чернігівська обл.);
• • Холодний Яр, с. Мельники (Черкаська обл.);
• • Запорізька Січ на Хортиці (Історико-культурний комплекс “Запорізька січ”), Запоріжжя;
• • Місце Бою під Крутами, с. Пам’ятне (Чернігівська обл.).

Другим законопроєктом, зокрема, визначається, що умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин, що стосується національних святинь Українського народу, – карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Також визначається відповідальність за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини, що стосується національних святинь Українського народу. Такі дії каратимуться штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тисяч гривень до 51 тис. грн) або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що у Каневі відзначили 35-ту річницю відновлення Незалежності України (фото).