Школу у селі Кононча Канівської громади закрили у червні 2021. Дітям та вчителям запропонували перейти у школи села Межиріч, Хмільна чи в місто Канів.
Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію Суспільного.
25 дітей та четверо педагогів після закриття Конончанської школи розпочали навчальний рік у Хмільнянському ліцеї Канівської громади.
«Коли в класі сидить п’ять учнів, то зрозуміло, що дітям вже нецікаво. Їм хочеться, щоб були більші класи, щоб були гуртки, спілкування», – розповіла вчителька української мови та літератури Ольга Волощенко, яка перейшла працювати у школу в Хмільному.
Вчителька вдруге змінила школу через оптимізацію. Жінка розповіла, що дуже шкода закритої школи:
«Було дуже боляче. Маленька школа – це маленька сім’я. Діти звикають до вчителя, і зміни ці болючі. Але ми розуміємо, що більша школа – більше можливостей. Взагалі колектив тут дуже хороший, прийняли нас тут із радістю».
У новій школі Ольга Волощенко навчає трьох учнів-шестикласників, яких навчала раніше у Конончанській школі. Серед них – Максим Сігорський: «З нашого класу в цю школу зі мною перейшли Маргарита і Вадим. Інші однокласники поїхали вчитися хтось у Канів, хтось в Межиріч. Мені тут краще: більший колектив, нові друзі», – зазначив школяр.
Однокласниця хлопчика Маргарита Карнадська зазначила, що до школи у Конончі було ближче добиратись, тепер доводиться вставати раніше: «Щоб добратись до школи в Хмільному, я встаю на пів години раніше. З усіх вчителів мені знайома була тільки одна – вчителька української мови та літератури».
Зі слів школярки Софії Лисенко, відколи в їх школу перейшли новенькі, клас став більшим і з’явилося більше друзів: «Зараз у нас у шостому класі навчається десятеро учнів. Мені це подобається – стало більше друзів. Я вважаю, що їх треба підтримати, з ними подружитись і розповідати, показувати їм все тут».
Десятикласник Ігор Кобзар розповів, що хоч і знав усіх однокласників у новій школі, все одно хвилювався: «У перший день було незвично, хвилювався, а на другий вже нормально почувався. Мене сприйняли з радістю, з цікавістю, ніхто не виганяв».
Нині найбільший клас у школі налічує 17 дітей, а найменший – дев’ять:
«Зараз діти ще адаптуються, ми їх поки не навантажуємо. Вони ще себе, може, ніяково почувають, оскільки змінилися вчителі, але, думаю, протягом вересня-жовтня, вони повністю адаптуються і все буде добре. Вчителів я прошу дати дітям змогу влитися у шкільний колектив, щоб вони могли відчувати себе повноцінним членом команди», – розповіла директорка Хмільнянського ліцею Ольга Пустовойт.
Мама двох учнів Тетяна Василега розповіла, що засмучена закриттям Конончанської школи: «Мої діти нині навчаються у двох різних закладах. Живемо біля школи, а мусимо їздити в інші. Хоч ті школи гарні, і колективи теж, але для кожного села добре, коли є своя школа».
44 учні ліквідованої Конончанської школи перейшли на навчання до Канева, Межиріча та села Хмільна.
«Коли у класі є лише троє-п’ятеро дітей з одного села, з однієї вулиці, вони звикають один до одного. Потім їм складно, коли потрапляють у великі колективи, де треба відстоювати своє право на життя. Якби зберігся Конончанський навчальний заклад, то дитина нам би обходилася у 200 тисяч гривень на рік. На такий же період у школі №4 дитина обходиться у дві тисячі», – розповіла очільниця відділу освіти Надія Голда.
З її слів, приміщення Конончанської школи залишається комунальною власністю громади, нині вирішують, хто там працюватиме.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що яскравими художніми сюжетами прикрасили стіни у двох групах дитячого садка «Теремок» (фото).
У середу, 3 вересня відбудеться чергове засідання виконавчого комітету Канівської міської ради. Про це повідомляє Kanos із…
Доба в Черкаській області почалась з повітряних тривог. Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію очільника…
У Каневі провели акцію «Світло Героїв» — вечір пам’яті, вдячності й любові до тих, хто…
З вечора п'ятниці Черкащина була на тривозі — в області працювали сили та засоби ППО.…
У четвер, 4 вересня відбудеться продовження І чергового засідання ХХІІІ сесії Канівської міської ради. Про…
Обласні медики повідомили, яким чином жителі Черкащини можуть викликати екстрену медичну допомогу в умовах перебоїв…
View Comments
МИ і зараз залишаємся при тій думці, яку говорили иеру Ренькасу до цього.
Для утримання Конончанської школи не вистачало 3 млн.грн. Ми пропонували зменшити кількість старостинських округів -ПЕкарі-Хмільна -Кононча-Межиріч-Яблунів на два Хмільнянський та Межирічський старостинські округи. Це дало б змогу зекономити більше 10 млн. грн.
За ці коти ми мали б змогу не лише зберегти школу , а і провести капітальні ремонти в кожній школі громади.
Натомість ГОлда разом Якименком вирішили, що краще дітей хай возять у Мижиріч, щоб їх школа, де керує дружина Якименка мала більшу наповненість
Ренькас на концерт та свято напевно витратив близько 1 млн.грн.
http://kanos.com.ua/yaskravyj-kontsert-zapalni-zmahannya-kolorytni-majsterklasy-ta-vystavky-u-kanevi-vidznachyly-943-tyu-richnytsyu-iz-dnya-zasnuvannya-mista-foto/?doing_wp_cron=1631897889.8207368850708007812500
А перед виборами говорили, що не закриють
Як ми вас "кинули"?
Це спосіб знищення сіл Держави Україна
За сто лет процессов насильственной ломки традиционного общества произошло полное уничтожение крестьянского слоя.
Значительная часть периферийных сел исчезнут с географической карты Украины в ближайшие 10-15 лет, считает директор по науке и развитию Института гражданского общества, соавтор реформы децентрализации Анатолий Ткачук, пишет издание ZN.UA.
Впереди маячит демографическая яма - сейчас детей 0-5 лет в два-три раза меньше, чем детей 10-15 лет. Из трудоспособного возраста выходит вдвое больше людей, чем тех, кто входит в трудоспособный возраст.
По словам Ткачука, на отдаленных территориях в селах на десять смертей одно рождение.
«Из-за перекоса половозрастной пирамиды и низких доходов домохозяйств, психологических расстройств в селах резко упала рождаемость. Главной причиной является не урбанизация, а как раз естественное сокращение численности населения из-за низкого коэффициент воспроизводства и низкой продолжительности жизни», - отметил автор.
Как отмечает эксперт, депопуляция отрицательно сказывается на качестве образования несовершеннолетних жителей сел. В периферийных общинах с населением 12-14 тысяч человек в более чем 50 поселениях рождаются 55-60 детей в год. Это очень осложняет работу сельских детсадов и школ, и делает выпускников неконкурентоспособными на рынке высшего образования и в сфере занятости.
Также сокращение населения уменьшает возможности для знакомства молодежи между собой и создание супружеских пар, является дополнительным стимулом для выезда в крупные города, минуя малые города - центры общин.
Депопуляция сопровождается общей атмосферой разочарования и социальной депрессии. Ткачук говорит, что люди забрасывают даже свое домашнее хозяйство.
«Частично такое уныние привнесено в головы людей с телевизоров, где политики, политологи и разного рода «эксперты» убедили большинство сельского населения, самому выращивать хоть что-то невыгодно и что им «на пай» должны платить столько, чтобы они имели безбедно жить. С другой стороны, раздача пастбищ, лугов под ЛСХ, нелегальная распашка берегов рек, опушек сделали практически невозможным содержание коров. А это еще больше ограничило возможности домохозяйств формировать свои доходы самостоятельно», - добавил он.
Читайте также: Украина установила антирекорд по рождаемости
Также, по словам Ткачука, жители сел быстро стареют из-за плохого питания и вредных привычек. В селах высокий уровень мужского алкоголизма. А молодежь, которая не воспринимает традиционного самоограничения работой и хозяйством, выезжает на поиски самореализации в города или за границу.
При этом местные власти, по мнению эксперта, вообще не имеют представления о том, что должна делать властьдля развития экономики в обществе. Диалог между властью и предпринимателями по развитию минимален.
Ткачук обратил внимание и на то, что в отдаленных поселениях, особенно вдоль границы с РФ, отсутствуют нормальный мобильная связь и Интернет. Малое количество жителей не вызывает интереса у операторов развивать там инфраструктуру связи, что еще больше снижает привлекательность этих территорий для молодежи и предпринимательства.
«Без переселения в сельские территории молодых семей, которые хотят работать на земле, остановить деградацию невозможно. Сельские территории, особенно периферийные, потеряли способность к самовоспроизведению. Это следует признать и пытаться внедрять новые подходы к политике сельского развития и немедленно. Теперь не только каждый год, а каждый месяц важны», - подытожил Ткачук.
Напомним, Украина еще по состоянию на 2014 год вошла в пятерку стран с самой интенсивной «утечкой мозгов».
Причины депопуляции в Украине. Справка Lenta.UA
По словам известного израильского социолога Теодора Шанина (29.10.1930 - 04.02.2020), современная индустриальная система появилась по мере исчезновения крестьянства, которое 100 лет назад составляло большинство населения мира.
Есть страны, в которых крестьянство исчезло поэтапно. В Англии крестьянство исчезло во время практики огораживания в XVII веке, когда собственники мануфактур выкупали огромные наделы земли, делая крестьян безземельными.
Также Шанин утверждает, что есть страны, в которых крестьянство исчезло, потому что его уничтожили, ликвидировали его способность к самовоспроизводству, где был конфликт. Это Германия, Италия, Япония в первой половине ХХ века. Кроме того, в ХХ столетии появились страны, где крестьянство стало «топливом революции», которая в последствии создала антикрестьянский строй. Это бывший Советский Союз, Китай, Вьетнам.