Після підриву греблі Каховської ГЕС артефакти Козацького Лугу рятували «науковці в пікселі», керовані старшим сержантом з Канева (фото)

Вранці 6 червня 2023 року російські окупанти вчинили черговий воєнний злочин, який вразив світ: о 2:50 год. потужні вибухи знищили греблю Каховської ГЕС, після чого вода Каховського водосховища вирвалася на простори, затоплюючи лівобережжя, але водночас – звільняючи Великий Луг, славетний історією Українського Запорозького Козацтва…

Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію «Козацького краю».

Усвідомлюючи всю важливість спрямування максимальних зусиль на порятунок артефактів у зоні, ще нещодавно вкритій водами рукотворного «моря», історик Максим Остапенко вирішив ініціювати створення групи, про яку колись ще писатимуть книги…

Остапенко добре знає безцінність цих лугів – хоча на момент описуваних подій служив у ЗСУ, та до повномасштабного вторгнення довгих 15 років був очільником Національного заповідника «Хортиця» – одного з найвідвідуваніших в Україні осередків культури.

Його почули не лише в Міністерстві культури – визначальною стала згода Генерального Штабу ЗСУ на організацію групи дослідників колишнього «дна моря» – з числа військовослужбовців, які мають відповідну освіту й навички. І звісно ж – добровільне зголошення на участь у цікавій, проте небезпечній експедиції, у яку цивільних не брали…

«Для пошуку артефактів вибрали відносно безпечну частину Великого Лугу. Принаймні, не в зоні прямої видимості і роботи стрілецького озброєння ворога», – розповів «Козацькому краю» Максим Остапенко, який погодився на зустріч попри велику завантаженість.

Нині він є генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», але з натхненням згадує деталі ініційованої ним експедиції, яка дала можливість поповнити колекції заповідника «Хортиця» великою кількістю артефактів Козацької доби та більш давніх часів. До складу групи, яка зайнялася дослідженнями, увійшли «науковці в пікселі» із Запорізької, Дніпропетровської та Черкаської областей. Пошуки вони розпочали вже через два тижні після підриву греблі окупантами.

– До літа 2023 року, коли розпочалася експедиція, левова частка музейних експозицій «Хортиці» була сформована з артефактів, зібраних ще знаменитим дослідником Козаччини Дмитром Яворницьким, – говорить Максим Остапенко. – Група пошуковців, яку очолив Олег Петриченко (до повномасштабного вторгнення – заступник директора Канівського природного заповідника) значно поповнила цю експозицію…

Групу «науковців у пікселі» під час експедиції очолив Олег Петриченко, старший сержант, який до «повномасштабки» був заступником директора заповідника в Каневі

Запорозька Січ була дивовижним, дещо анархічним утворенням – проте це був цивілізаційний фронтир, з високим рівнем демократії, свободи вибору і рівних прав. Козацький дух і гени сформували з українців ту вільнолюбну націю, яку тепер знає весь світ.

Наші вороги в курсі того, яку вагу в Українському державотворенні мала доба Запорозької Січі – саме тому в часи СРСР москва й намагалася зробити з цього «шароварщину», знищивши реальну історію – зокрема, і шляхом затоплення цих територій. Так само намагаючись зберегти за собою виключне, самоприсвоєне «право» на переписування історії, москва нищить і розграбовує музеї, заповідники та інші об’єкти культури на тимчасово окупованих землях.

Експедиція Олега Петриченка продемонструвала чудові результати: всього за два місяці літніх пошуків знайдено велику кількість монет, елементів озброєння і посуду та інших артефактів. Серед найцікавіших знахідок – два якорі для суден XVIII століття, човен-довбанка, стволи козацьких фузей-гармат і уламки гарматних ядер, зроблених не з каменю, а зі скла. Такі використовувалися як «осколкові» заряди, для нанесення більшого ураження ворогу. Всього 2023 року було виявлено і прийнято на облік понад дві тисячі артефактів різних епох з околиць острова Хортиця, території Чортомлицької, Томаківської і Покровської Січей.

Дані досліджень лягли в основу звернення до ЮНЕСКО щодо порятунку культурної спадщини й історичних цінностей, яке викликало позитивну зворотню реакцію – ця авторитетна міжнародна організація розробила спільний з українською стороною план заходів щодо подальшого дослідження і порятунку спадщини Великого Лугу.

У Північного Альянсу є спеціально створена структура (CPP NATO), яка поєднує зусилля цивільних і військових з порятунку культурних цінностей у зоні бойових дій. В Україні ж є лише перші напрацювання в цьому напрямку. Проте, попри всі складнощі воєнного часу, для Максима Остапенка залишається улюбленою фраза: «У великих справах іноді й самого бажання достатньо». Він збирається ініціювати перед Генштабом питання нагородження учасників експедиції 2023 року.

Нині всі «науковці в пікселі» з групи Олега Петриченка продовжують службу у лавах ЗСУ, проте це є навіть плюсом, якщо і в Україні, за прикладом НАТО, таки створять підрозділ, який рятуватиме Українське минуле – заради кращого Українського майбутнього…

Нагадаємо нещодавно ми  писали про те, що військового із Бобрицької громади нагородили «Золотим хрестом» від Головнокомандувача ЗСУ (фото).

 

***Публікацію підготовлено в рамках спецпроєкту «Козацького краю», реалізованого Управлінням комунікацій Сухопутних військ, Національною спілкою журналістів України та Черкаською обласною військовою адміністрацією