Канівщина зараз – мальовничий, зелений край з рівнинами та крутосхилами, вкритими лісом, якого зараз могло не існувати через дії радянської влади.
Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію Центрального лісового офісу.
У радянські часи на території Канівщини (Черкаська область) функціонувало 13 цукрових заводів та 3 винокурні. Паливом на заводах слугувала деревина, а рівнинних площ для вирощування цукрових буряків не вистачало. Через це в окрузі почали масово вирубувати ліси на крутосхилах. Був навіть виданий наказ про масову вирубку деревини, а тих, хто ухилявся від заготівлі дров – судили.
Для Канівщини така політика стала катастрофічною. Стихія у вигляді снігових, дощових, нічим не стримуваних талих вод забирала у балки і долини тисячі кубометрів родючої землі. Вода підтоплювала поля, а в яри потрапляли навіть оселі селян (таких випадків нараховувалось десятки).
Щорічно з гектара площі у річки Рось, Росаву і Дніпро в середньому змивалося від 34 до 100 тонн ґрунту. Яри займали майже 13 тис. га і щороку збільшувалися на 250-300 га. Загалом ерозією грунтів було пошкоджено 56% району.
Ситуація була критична і всі розуміли, що для того, щоб зупинити стихію, потрібно багато часу. За це взялись лісівники Канівщини. В той час було створено Канівську гідролісомеліоративну станцію. Найголовнішим завданням перед новоствореною станцією було зупинити катастрофічні масштаби ерозії. І їм це вдалося.
За півстоліття наполегливої і виснажливої праці проблему подолали. За цей час сотні людей висадили тисячі гектарів лісів. Заліснювати крутосхили було тяжко, а важливо було ще і доглядати за саджанцями, щоб вони втримались і зміцніли. Спочатку пристосованої техніки не було, тож землю обробляли плугами, які тягнули коні, а всі сіянці висаджували вручну лісокультурниці. Пізніше з’явилась гусенична садильна машина.
Поряд з висаджуванням лісу лісівники поступово контролювали потоки вод, щоб зменшити знесення ґрунту у яри і річки. Для цього будували так звані «лотки-швидкостоки», вони були бетонні. Один з таких лотків мав довжину 55 метрів, тоді його встановлення дозволило уникнути знищення шляху, який звʼязував Черкаси, Канів та Миронівку. Цей лоток-швидкостік досі служить, а яр, в якому він пролягає, називають Винарський.
Зараз на крутосхилах Канівщини зростають міцні і густі дубові та соснові насадження. Лісистість у регіоні становить 31,2%, тоді як на момент катастрофи становила всього 10%. Тепер ці ліси бережуть і охороняють лісівники філії «Корсунь-Шевченківське лісове господарство».
До пізньої ночі у Черкаській області лунала повітряна тривога. Про це повідомляє Kanos із…
Виконавчий комітет 16 жовтня ухвалив рішення «Про початок опалювального періоду 2025-2026», яким передбачалося запустити центральну…
Про наслідки ракетно-дронової атаки на Канів 10 жовтня та їх ліквідацію говорили під час засідання…
Жителя Бобрицької громади Сергія Пісьмака нагородили почесним нагрудним знаком «Золотий хрест». Про це повідомляє Kanos…
Служба безпеки ліквідувала ще одну схему ухилення від мобілізації, яка діяла на Черкащині. Про це…
Відповідне рішення ухвалили під час позачергового засідання виконавчого комітету Канівської міської ради, що відбулося у…