Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув улітку 1939 із встановленням на могилі поета величного бронзового пам’ятника і спорудженням літературно-меморіального музею.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію Шевченківського національного заповідника.
Початок будівництву поклала постанова Ради Народних Комісарів УРСР від 10.03.1931 «Про відзначення 70-х роковин з дня смерті Т.Г.Шевченка», якою ухвалили перетворити територію Шевченкової могили біля Канева на культурно-освітній осередок. Для здійснення цього передбачалось побудувати новий пам’ятник і музей, відкрити бібліотеку і читальню, а також продовжити роботи по озелененню Тарасової гори.
Проектування музею Наркомпрос України замовив архітекторам В.Кричевському та П.Костирку. Їх пропозиції полягали у тому, що будівництво музею, реставрацію могили, спорудження пам’ятника, упорядкування сходів, зелені насадження потрібно вирішувати в комплексі єдиним архітектурним проектом, щоб зберегти історично-природний образ місцевості, характер гори та рослинність на ній, не змінюючи при тому домінуючої ролі могили Т.Шевченка.
В 1933 році проект було виконано і розпочато підготовчі роботи до будівництва: дослідження грунту, прокладання системи тимчасового водопостачання, електропостачання, спорудження підйомника матеріалів (фунікулера). 11 березня 1934 року відбулися урочисті закладини Національного музею-пам’ятника Т.Г.Шевченка (так у той час називалася майбутня споруда), а через три роки приміщення музею в цілому було закінчено. В.Кричевський та П.Костирко розробили проект зовнішнього та внутрішнього оформлення музею, в основу якого покладено мотиви народної творчості.
Але через брак коштів та ідеологічні перешкоди авторам довелося суттєво змінити первісний проект та відмовитись від художнього оздоблення будівлі, що призвело до її спрощення та незавершеності.
Авторами пам’ятника на могилі Шевченка в результаті ряду конкурсів стали ск. М.Манізер та арх. Є.Левінсон. Працюючи над проектом пам’ятника, вони виходили з художнього оформлення всієї Тарасової гори та необхідності збереження традиційної з 1867 форми могильного кургану. Сучасний пам’ятник і літературно-меморіальний музей урочисто відкрили 18 червня 1939 з нагоди 125-річчя з дня народження Шевченка.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що сотні канівців та гостей міста долучилися до заходів із вшанування пам’яті Шевченка.
Відповідне рішення ухвалили під час останнього засідання виконавчого комітету Канівської міської ради у середу, 14…
У четвер, 29 січня відбудеться І чергове засідання ХХV сесії міської ради. Про це повідомляє…
Пройти огляд можна як за самозверненням, так і за направленням від сімейного лікаря. Про це…
Нещодавно Степанецька громада передала підрозділу жителя села Беркозівка Павла Сала 2 інверторних генератори та 2 зарядні…
Відповідне рішення ухвалили 30 грудня 2025 року під час засідання виконавчого комітету Канівської міської ради.…
У середу, 14 січня членів виконавчого комітету Канівської міської ради скликають на чергове засідання. Про…