Короп, товстолобик, білий амур – загалом 3 тони риби, яка тепер буде жити у водах Канівського водосховища.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію із сайту «OBOZREVATEL».
Зариблення вод Дніпра профінансував Київський річковий порт. Керівництво каже – це своєрідна подяка водоймам за користування надрами з їх глибин.
«Київський річковий порт має спецдозвіл на видобуток піску на Канівському водосховищі. Законодавчо не передбачено обов’язкову вимогу щодо зариблення. Якщо наноситься шкода або, якщо навіть він не наноситься ці збитки, підприємство, яке займається видобутком, компенсацію оплачує. Київський річковий порт компенсацію оплатив, але крім того, за особистою ініціативою ще вирішив зробити і зариблення», — говорить Мальвіна Підлужна, голова правління ПрАТ «Київський річковий порт».
Останнє таке велике зариблення Канівського водосховища проводили у жовтні 2018 року. В асоціації нерудні надра України кажуть, що на дніпровській воді таку соціальну відповідальність проявляють одиниці.
«З’являються незаконні видобувачі, які намивають не маючи на це спецдокументів і там говорити про збитки флори і фауни неправильно тому, що сам принцип видобутку піратський спочатку», — зазначає президент Асоціації Нерудні надра України Вадим Пєлих.
Київський рибоохоронний патруль стверджує: надприбутки отримують не лише піщані пірати. На Дніпрі процвітає рибне браконьєрство. І такі акції зариблення – один з превентивних заходів захисту флори і фауни водних артерій.
«Шкода, але Дніпра як такого немає. Каскад водосховищ лиманного типу. Змінена зовсім гідрологія змінений режим заростає Дніпро, відповідно зменшена течія багато пестицидів скидається фосфатів тому комплексний має бути підхід – не лише зариблення», —говорить начальник управління Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін.
Завдяки таким акціям у Дніпрі збільшується популяція рослиноїдних риб. А вони, як стверджують екологи, є природними біомеліораторами і покращують якість води. В акції також взяли участь представники Української міської ради та небайдужі українці
«Ми прекрасно розуміємо що нам треба берегти нашу природу», — сказала секретар Української міської ради Тетяна Кучер.
Нагадаємо нещодавно ми писали, що у заказнику на Канівщині виявили 11 браконьєрів.
Вже вчора трансформоване тепло з півночі Африки та гарна сонячна активність відчутно нагріли повітря. Найтепліше…
Внаслідок інтенсивного сходження талої води на території області зафіксовано підтоплення приватних домоволодінь, господарчих будівель та…
За результатами проведених заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням Степанецькою сільською радою та Виконавчим комітетом…
Днями Канів отримав допомогу від міста-побратима у Німеччині – передано генератори для забезпечення безперебійної роботи…
Своє професійне майбутнє 19-річний Володимир Зеленський із Миронівки визначив ще у школі. Без вагань вирішив:…
Чергове засідання сесії Канівської міської ради, яке було заплановане на 26 лютого, не відбулося через…
View Comments
Відповідно до статистики, з зарибку, яким звриблюється річкова структура, до зрілого репродуктивного віку виживає всього 10 відсотків. Враховуючи той факт, що для нересту та виживання молоді товстолоба необхідні певні кліматичні умови(зокрема, температура води у річці), можливо констатувати, якщо третина випущеного зарибку складає товстолоб, то до зрілого віку доживе тільки 100 кг. З білим амуром та коропом - трохи краще, але, все-одно, в порівнянні зі знищенням запасів риби примисловими та побутовими відходами, така кількість зарибку не спасає Дніпро від повного винищення риби. Адже виловлюється та знищуесться на тільки короп та товстолоб. Зараз у дніпрі днем-з-вогнем не знайдеш піскаря, майже немає подуста та багато інших видів риб.
Звичайно, добре, що є ті, хто хоч якось ще піклується про завтішній день. Але... така кількість зарибку в басейн Канівського водосховища - це навіть меннше, ніж крапля в морі. Для піару, звичайно, годиться.