В питанні будівництва Канівської ГАЕС, ми чуємо тільки голос держави, – Іванов

Будь-які спроби довести, що будівництво Канівської ГАЕС є ефективним, серед енергетичних експертів викликають просто сміх.

Про це у коментарі Громадському радіо розповів громадський активіст, журналіст і краєзнавець Дмитро Іванов, інформує «Kanos».

«Об’єкт, який має будуватися – це величезна бетонна діжка розміром приблизно в три чаші Олімпійських стадіонів в Києві. Це сімнадцять мільйонів кубометрів води. В історії людства були катастрофи на дамбах і я нашим будівельникам просто не довіряю. Розуміючи, що такий техногенний об’єкт висить над головою у Канева і всіх міст нижче по Дніпру – це неймовірна цифра. Будівництво було заплановане ще за радянських часів і є економічно беззмістовним, хоч і доводять, що воно потрібне для енергетичної системи», – розповідає Іванов.

Крім того, як зазначає краєзнавець, пропонується проект, який застряг у 60-х.

«Він страшенно вигідний забудовникам, бо це сотні тисяч кубометрів бетону, які можна залити. На комп’ютерній системі, яку ти встановлюєш в якійсь невеличкій кімнаті, що регулює потужності по всій країні, не заробиш таких грошей, як на тридцяти мільярдах гривень, котрі орієнтовно мають піти на це будівництво. Це абсолютно корупційний проект. Будь-які спроби довести, що він ефективний серед енергетичних експертів викликають сміх… Ми чуємо тільки голос держави. Жодних експертів не залучають, навіть іноземних. Документ не пройшов серйозну експертизу. Зараз ми чекаємо, бо фінансування цього об’єкту планується за рахунок залучених коштів від європейських банків. Вони мають винести свій вердикт – чи дійсно готові це профінансувати. Але має прозвучати і голос громадськості. Він має бути впевненим, переконливим і громадськість повинна знати, як у таких випадках діяти – кого залучати, до кого звертатися, які існують механізми роботи з місцевим населенням. Їм треба пояснити, що небезпека поряд з ними. А ще треба пояснити, що це унікальна пам’ятка, яку треба зберігати», – зауважив Іванов.

Також на ряду з проблемою будівництва ГАЕС, Дмитро Іванов окреслив і питання збереження сула Бучака, унікального історичного місця, що просто може зникнути внаслідок появи такого масштабного об’єкту.

«Треба довести нашому уряду, що Бучак може стати унікальним центром відновлення культури Наддніпрянщини. Ми можемо це зробити. Потрібна музеїфікація цих пам’яток.  Маємо думати, як виглядатиме сам музей, зберігаючи одночасно село. Мешканці села готові розповідати про гончарство, лікарські трави, або ще якісь речі, які цікаві місцевим туристам. «Зелений туризм»?—?очевидна річ, яка там потрібна. Мені розповіли про одне село на Поділлі, яке протягом десяти років, внаслідок зусиль місцевого сільського голови, стало фактично музеєм. Зараз туди їздять іноземні туристи. Це село Буша. Ми плануємо голову тієї сільради запросити до наших місцевих і пояснити. Місцеві селяни – вони навіть традицій не знають. Ми в Києві вже знаємо, як святкувати українське Різдво чи Великдень. Там окрім випити горілки, або в лушпинні цибулевому пофарбувати яйця – більше ніяких традицій немає. Ми повинні повернути традиції в село. Канівщина легендарна своїм співом і Бучак був дуже співучим селом. Та про це мало хто пам’ятає», – резюмував Іванов.