Відчайдушні рибалки з Келеберди і зустріч з руїнами, або як 73-ри роки тому Канів став вільним від фашизму

73-и роки тому, після жорстоких боїв та майже трирічної окупації, радянським військам таки вдалося звільнити канівські землі від фашистських загарбників. А тому, з нагоди такої пам’ятної дати журналісти «Kanos» вирішили вчергове нагадати про подвиг, який здійснили мужні захисники Вітчизни та вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя у боях за Україну.

Отож, як відомо, саме 31 січня, після поразки в Черкасах, гітлерівцям вдалося втримати виступ лінії фронту довжиною 275 км з вершиною у районі Канева, що перебував на стику I і II Українських фронтів. Гітлерівське командування сподівалося потопити наші війська в Дніпрі й відновити свої позиції. Але стрімкі прориви військ обох українських фронтів завершилися оточенням та знищенням великого ворожого угрупування.

Визволення Канева стало складовою частиною Корсунь-Шевченківської операції – так званого «Другого Сталінграду», що уже згодом історики назвали передвісником близького звільнення Європи від фашистських загарбників.

Однак, не все так просто і безболісно було під час цього звільнення.

Адже на території, де нині розташована вулиця Героїв Дніпра, три дні кипіли кровопролитні бої. Відвернувши на себе увагу і вогонь ворога, перші бійці Канівського плацдарму, воїни 206-ї стрілецької дивізії забезпечили форсування річки батальйонами 722 і 737 стрілецьких полків південніше могили Шевченка.

Підрозділи 47-ї і 52-ї армії вели надзвичайно тяжкі бої на підступах до Тарасової гори і села Пекарі, де фашисти мали міцні оборонні рубежі.

Ворожі війська знали, що радянські військові не вели артилерійського обстрілу Тарасової гори, аби зберегти пам’ятник та музей не ушкодженим. Тож за музеєм було сконцентровано значну кількість артилерії, а в будинку фашисти виставили свої спостережні пункти.

Ще до світанку 31 січня, радянська артилерія вдарила по позиціях гітлерівців, зламавши лінію оборони ворога і відвоювавши село Бобрицю. До обіду того ж дня над Каневом замайорів Червоний прапор. Але ніхто не зустрічав визволителів, так як ще у жовтні 1943-го року гітлерівці вигнали населення Канева з рідних домівок далі від Дніпра. Тож визволителі побачили місто пустим, сповненим згарищ і руїн.

Не слід забувати також і те, що вагомий внесок під час звільнення Канева забезпечили місцеві жителі та партизани.  Так, коли підрозділи 206-ї стрілецької дивізії підійшли до Дніпра, сімнадцять рибалок, нехтуючи смертельною небезпекою, взялися переправляти на своїх човнах війська. На сторінках армійських газет в ті часи писали про патріотизм селян з Келеберди Івана Коваленка, Пилипа Голуба та Кіндрата Касіча.

7-го лютого, частини 206-ї стрілецької дивізії разом з канівськими партизанами очистили канівську землю від німецько-фашистських загарбників.

Під час оборони міста, гітлерівські війська втратили близько 55 тисяч солдатів і офіцерів, 215 літаків, сотні танків та багато іншої бойової техніки. Загалом же, Канів перебував в окупації понад 900 днів.  За цей час, гітлерівцями було замучено та розстріляно у катівнях гестапо 1 200 осіб.

Із Шевченківського музею окупанти вивезли понад 2 тисячі експонатів, а в його залах влаштували  казарму для німецьких солдат, яку згодом перетворили на табір радянських військовополонених та цивільного населення.

Порівняно із переписом 1939-го року, за роки війни кількість населення Канівського району скоротилася на 21 288 осіб. Було знищено 30 промислових підприємств, 7 лікарень, вивезено 13 006 голів великої рогатої худоби.

Сьогодні, ця трагедія здається давно забутим минулим, похованим у спогадах та нічних кошмарах наших дідів і прадідів. Однак, нинішні події на сході України доводять, що жадоба варварів та окупантів не обмежена в часі чи конкретній історичній епосі. А тому ніколи не варто забувати подвиг тих, хто поклав і кладе своє життя на захист Вітчизни, незалежності нашої держави. І кому ми маємо завдячувати тим, що живемо на вільній землі.

За матеріалами Клубу-музею «Ветеран» та Історичного музею

 

admin

View Comments

  • Прабабуся розповідала, як в Келеберді ціла центральна вулиця наповнювалась солдатами. Їх гнали форсувати Дніпро, і через певний час повертались селом поодинокі, мокрі, інші гинули. І таке 'заповнення' вулиці відбувалось багато разів. Те, що описано в статті-це лише чергова спроба наступу, яка закінчилась успішно. До того поклали не одну тисячу людей, які так і не змогли завдати шкоди супротивнику

Recent Posts

Наприкінці липня депутатів Канівської міськради зберуть на чергове засідання

У четвер, 31 липня відбудеться чергове засідання сесії Канівської міської ради. Про це повідомляє Kanos із посиланням…

11 години ago

На автодорозі Канів-Черкаси сталася ДТП — пасажирку госпіталізували (фото)

Дорожньо-транспортна пригода сталася 17 липня близько 16.00 години у селі Мошни Черкаського району. Про це…

11 години ago

Спортивно-родинний захід «Активні парки з МХП відбудеться у Каневі

Канівців разом із рідними запрошують долучатися до забігу, а також взяти участь у ярмарці та…

14 години ago

Жителя Черкащини судитимуть за одержання неправомірної вигоди за отримання можливості проходити військову службу в тилу (фото)

Прокурори Черкаської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт відносно мешканця м. Черкаси за фактом одержання неправомірної вигоди…

16 години ago

Надзвичайники ліквідували пожежу на 130 кв.м., яка виникла у Каневі через ворожу атаку (фото)

Про одного постраждалого наразі відомо через російську атаку по Каневу. Про це повідомляє Kanos із посиланням на…

1 день ago

Одна людина отримала травми у Канівській громаді під час ворожої атаки

У Канівській громаді триває ліквідація наслідків ранкової атаки. Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію очільника…

1 день ago