Восени в обігу з’явиться банкнота номіналом 2 000 гривень (фото)

Голова Національного банку України Андрій Пишний оголосив про розширення номінального ряду національної валюти – з 4 вересня 2026 року в готівковий обіг буде введена нова банкнота номіналом 2 000 гривень.

Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію Національного банку України.

Банкнота вшановує Василя Стуса – українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня срср, члена Української Гельсінської групи, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху та борця за незалежність України у ХХ ст., лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно, 1991), Героя України (посмертно, 2005).

«Банкнотний ряд національної валюти для центральних банків будь-якої країни не є чимось статичним. Економіка змінюється. Змінюються доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І банкнотний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень», – пояснив Андрій Пишний.

По-перше, з часу введення банкноти 1 000 гривень сім років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Це зумовило потребу в більшій кількості готівкових коштів, адже, якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн.

По-друге, обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 01 липня 2026 року. До підвищеного попиту на готівку призвели, зокрема, потреби воєнного часу. По-третє, відбулися зміни в структурі готівки в обігу. Наразі частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.

«Сьогодні 96 зі 100 операцій із платіжними картками є безготівковими. Це сильний результат, що свідчить про довіру до фінансової системи. Але війна щодня нагадує нам: фінансова система має бути не лише сучасною, а й стійкою. Стійкість – це коли працює безготівкова інфраструктура. Але також, коли в людей є доступ до готівки. Саме тому готівка залишається важливим платіжним засобом, а українцям потрібні різні форми грошей. І завдання Національного банку – забезпечити, щоб кожна з цих форм була надійною, зручною, доступною та захищеною», – наголосив Андрій Пишний.

Введення банкноти номіналом 2 000 гривень має низку переваг як для держави, так і для населення та бізнесу:

• для держави – це зменшення витрат на логістику та обслуговування готівкового обігу. Менша кількість банкнот для такого самого обсягу операцій означає зниження витрат на їх виготовлення, транспортування, інкасацію, оброблення і зберігання;
• для банків – це зменшення операційного навантаження, оптимізація касових процесів, менші обсяги готівки для оброблення, більша швидкість у забезпеченні готівкою;
• для торгівлі – це зручніше обслуговування клієнтів і менше навантаження на касових працівників;
• для бізнесу – простіші та швидші готівкові розрахунки з клієнтами;
• для населення – зручність у використанні та зберіганні коштів.

На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет поета Василя Стуса, а на зворотному – зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

«Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної епохи українського морального спротиву. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна читати як книгу, – розповів Андрій Пишний. – Ви побачите елементи, натхненні мозаїками Алли Горської. Наприклад, образ сокола-боривітра, взятого із її легендарного маріупольського панно. Боривітер – це птах, який здатний утримуватися на одному місці наперекір найсильнішим потокам вітру. Це надзвичайно точна метафора шістдесятників. Вони стояли проти системи, яка здавалася всесильною. Це покоління не мало держави та захисту, але мало внутрішню свободу. І саме ця внутрішня свобода стала основою майбутньої незалежності України».

Також на банкноті є мотиви поезії Василя Стуса, написаної в ув’язненні, – рядок з його вірша: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве». І ці слова написані шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута  –  творця українського державного стилю 1917–1919 років, автора перших гривень та шагів часів Української Народної Республіки. Використання цього шрифту підкреслює, що банкнота є візуальним документом української державності.

«Це перша у світі банкнота, у якій для посилення захисту використано унікальну «віконну» захисну стрічку Anima^TM Colour – поліхромну та анімовану. Дизайн стрічки розроблений на замовлення Національного банку в синьо-жовтій кольоровій гамі. Під час зміни кута нахилу банкноти на ній спостерігаються ефект руху та зміна зображення – Тризуб змінюється на знак гривні. Цю стрічку, як новий продукт, було презентовано виробником лише наприкінці квітня 2026 року, і ось зараз ми вже реалізували його на новій банкноті», – розповів Андрій Пишний.

Дата введення нової банкноти в обіг обрана невипадково та має певний символізм.

«Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в срср відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні у таборі особливого режиму», – пояснив Голова НБУ.

Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що облаштування безбар’єрного маршруту триває у центрі Канева (фото).