«Жива історія»: або як сто років тому у Каневі ледь не було проголошено українську незалежність?

Як відомо, 2017-й рік проголошений в Україні Роком Української революції 1917-1921 років. На державному рівні уже заплановані ряд церемоніальних заходів за участі вищого керівництва держави. Однак, мало хто знає, що рівно 100 років тому, саме Канівщина могла стати епіцентром не просто революційного руху, але й символом проголошення майбутньої національної незалежності.

Зокрема, як свідчить історична довідка, у липні 1917 року Канівська повітова земська управа надіслала телеграму уряду Центральної Ради, що вона «…як репрезентантна до населення Канівського повіту… приймає до виконання вказівки Ради, як найвищої адміністративної власти на Україні».

І саме в цей період, так звані українські самостійники на чолі Миколою Міхновським опрацювали план військового перевороту, в якому Каневу відводилась одна з ключових ролей.

Адже згідно задуму авторів потенційного плану, обнародування незалежності України передбачалося здійснити там, де вічно живий дух Кобзаря. Тобто у Каневі.

На полк імені Богдана Хмельницького покладалося прибути пароплавами до Чернечої гори і провести святочний церемоніал проголошення незалежності біля національної святині. Тим часом полк імені Павла Полуботка мав перебрати в свої руки важливіші об’єкти Києва. Потім ці два полки разом з національними військами утверджували б державну самостійність України – під егідою Центральної Ради – у всіх українських землях.

Однак, як показала історія, вступ більшовицьких військ до Києва і оборона столиці українськими військами не дала можливості здійснитися акції проголошення української державності на могилі Кобзаря 1917-го року.