Відкриті для молоді: як МХП допомагає студентам робити перші кроки у професії*

Своє професійне майбутнє 19-річний Володимир Зеленський із Миронівки визначив ще у школі. Без вагань вирішив: буде автомеханіком. Тож одразу після випуску вступив до Маслівського аграрного коледжу, обравши спеціальність слюсаря з ремонту сільськогосподарської техніки та устаткування. Згодом навчання продовжив уже в дуальному форматі в «МХП-Логістика» в с. Степанці на Канівщині, де наразі й працює.

— У 2024 році до нас у коледж приїхали представники «МХП-Логістики». Вони розповіли про компанію, специфіку логістичного напряму та можливості дуальної освіти, — згадує Володимир. — Згодом нас запросили на екскурсію на підприємство, щоб побачити все на власні очі. Поїздка виявилася не просто цікавою, а вирішальною. Після неї я порадився з батьками й вирішив спробувати поєднати навчання з роботою. Вони мене повністю підтримали.

Перший робочий день хлопець пам’ятає й досі — з хвилюванням і легким страхом. Йому було лише 17, а довкола — досвідчені фахівці з багаторічним стажем.

— Спочатку було трохи лячно, але це швидко минуло. Коли ближче познайомився з колективом, зрозумів, що тут справді дружня й підтримуюча атмосфера. Колеги терпляче все пояснювали, показували процеси, ніколи не відмовляли в допомозі, — розповідає він.

Наставником Володимира став старший механік Денис Дяченко.

— Це людина, до якої без вагань звертаєшся по пораду. Втім, так можна сказати про кожного в нашій команді: попри масштаб підприємства, тут зібралися люди, які мислять і працюють на одній хвилі, – каже Володимир.

Із десяти студентів Маслівського коледжу, які разом із Володею прийшли на дуальне навчання в «МХП-Логістику», працювати на підприємстві залишилися п’ятеро. Серед них і Володимир – нині він слюсар-електрик у ремонтній майстерні.

— У коледжі ми отримали теоретичну базу, а на підприємстві навчилися застосовувати її на практиці і почали свій шлях у професії. До того ж техніка в МХП значно сучасніша: більше електроніки, складніші системи й механізми. Для мене це дуже важливий досвід і можливість для розвитку, — ділиться фахівець.

Володимир живе в Миронівці разом із мамою. Батько нині служить у Збройних силах України. Щодня хлопець добирається на роботу до Степанців службовим автобусом. Хоча компанія пропонувала житло в гуртожитку неподалік підприємства, він вирішив залишитися вдома.

— Я єдина дитина в родині і в цей непростий період не хочу залишати маму саму. Тим більше, що трансфер безкоштовний і їхати не далеко, — пояснює він.

Своїм друзям і знайомим Володимир щиро радить обирати дуальну форму освіти, зокрема на підприємствах МХП, бо це дуже перспективно:

— Як на мене, замість того, щоб лише сидіти за партою, краще одразу закріплювати знання на практиці — серед техніки, з якою працюватимеш у майбутньому. До того ж студент отримує зарплату: тебе навчають і платять за твою роботу. Для 17–18-річних це потужний старт, — наголошує він. — МХП для мене — це стабільність, розвиток і реальні можливості. На власному досвіді я переконався, що тут відкриті для молоді та цінують наполегливість, енергію й бажання рости.

Авторка матеріалу — Марія Гламаздіна

*Новини партнерів