З-під обстрілів Ірпеня — в Канів: історія вимушеної переселенки, яка вірить в перемогу (відео)

Катерина Тищенко працювала психологом у приватній школі від якої після обстрілів Ірпеня лишилися лише руїни. Нині вона тимчасово проживає в Каневі, але хоче повернутися і після перемоги готова відбудовувати рідне місто.

Про це повідомляє Kanos із посиланням на матеріал Суспільного.

За дев’ять днів життя під обстрілами, Катерина Тищенко навчилася розрізняти звуки літаків. А колись життя було спокійне та тихе:

«Для мене це було не просто звичайне життя, це було моє життя, яке я створила для себе», – розповіла Катерина.

Пів року тому вони з сім’ю придбали в Ірпені квартиру та створювали там омріяний затишок:

«Пів року лише минуло, як ми купили квартиру. Ми придбали її саме в тому місці, де бажали: два роки шукали, щоб в цьому місці вона була», – розповіла переселенка.

Про вторгнення російського агресора в Україну Катерина дізналася із соцмережі:

«Зранку, близько п’ятої години, мені подзвонила мама і запитала, чи я знаю, чому приходять СМС, що школи не працюють у Києві. Я відразу тоді зрозуміла, що щось не так. Зайшла у фейсбук, а там вже всі пишуть, що бомблять… Бомблять Київ, бомблять всю країну».

Катерина розповіла, що дома сирен вона не чула. Втім зрозуміла: ударів завдають не українські війська.

«У нас навіть в Ірпені не було чутно сирени. сиреною” для нас було те, коли вже вікна трусилися в будинку», – пригадала переселенка.

Втім Катерина з сім’єю вирішили не залишати Ірпінь до останнього і бути корисними місту.

«Ми почали шукати, чим ми можемо бути корисні місту. нас скоординували до міського Ірпінського центру», – розповіла переселенка.

Там вони допомагали приймати дзвінки від громадян, які телефонували і просили про допомогу, повідомляли про людей під завалами.

За її словами, з кожним днем перебувати там все було тяжче.

«Починався треш. Все більше дзвінків про якісь жорстокі дії, про пожежі, про те, що дітей ранять на вулиці, їх не можуть вивезти звідти. До дев’ятого дня я вже відчула, що 90% мене вже немає. Я приймаю рішення, що ми маємо виїхати звідти. У нас кішка і собака. Тож, ми виїхали», – розповіла Катерина Тищенко.

Катерина пригадала той момент, коли вони перебиралися через міст: відчуття було таке, наче ти у фільмі.

«Ми перебиралися через міст, і все це відбувалося наче у фільмі. Я повернулася і зрозуміла, що позаду моє місто, я хочу ревіти. Нас знімали ЗМІ. Я подумала, чи не сон це, я До нас підбігли військові та пхали в машину», – розповіла Катерина Тищенко.

Вона сказала, що їх швидко вивезли на залізничний вокзал.

«І коли ми заїхали в Київ, я подумала, що наче війни немає: стояли блокпости, люди ходили вулицею, було спокійно», – розповіла переселенка.

Коли вони приїхали до Черкас, розповіла Катерина, то протягом тижня «відходили» від пережитого. Вона намагалася пережити злість, яка була у неї та твердо вирішила:

«Після перемоги я обов’язково повернуся в Ірпінь. Це нині моя найбільша ціль».

За її словами, вона має твердий намір після перемоги відбудувати своє місто.

Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що майже дві тисячі вимушених дітей-переселенців поновили своє навчання на Черкащині.