Житель села Пекарі Петро Васильович Птиця нещодавно відзначив свій 100-й день народження.
Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію Канівської міської ради.
З привітаннями та подарунками від Канівської громади до іменинника завітали начальник управління соціального захисту населення Анатолій Пилипенко та голова ради ветеранів Василь Тулін.
Петро Васильович народився 16 листопада 1925 року в мальовничих Пекарях. Батька він майже не пам’ятає — той помер, коли хлопчику було трохи більше року. Виховала його мама. Закінчивши 7 класів, юнак у 1941 році потрапив на Донбас у Костянтинівку, де два роки працював у сільському господарстві.
У 1943-му Петро Птиця повернувся до рідного села — уже окупованого німцями. Під час одного з бомбардувань хлопець був поранений уламком. Згодом окупанти відправили його до Канева, де він вантажив зерно, призначене для вивезення до Німеччини, та копав бліндажі. Після цього його, як і тисячі інших українців, вивезли на примусові роботи до Німеччини.
Після повернення додому Петро Васильович п’ять років служив в армії. Повернувшись до Пекарів, він застав рідне село в руїнах. Разом із мамою почав відбудовувати дім.
Навчався Петро Васильович у Київському державному університеті на заочному відділенні, де здобув професію бібліотекаря. Після навчання працював у заповіднику та бібліотекарем. Згодом чоловік одружився, разом із дружиною побудував дім, виховав дітей. Сьогодні він — вдівець, але оточений увагою та повагою односельців.
Попри столітній вік, Петро Васильович зберіг добрий гумор і життєвий оптимізм. Щодня натщесерце він п’є настоянку, яку готує сам. Її рецепт тримає у секреті, однак натякає, що це і є рецепт довголіття.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що проведення святкового благодійного концерту перенесли.