Майстриня з Хутора-Хмільна Тася Шмуратова виготовляє глиняний декор. Серед її робіт — мереживні сфери, янголята, ловці снів та грецькі амфори.
Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію Суспільного Черкаси.
Жінка розповіла Суспільному, що нині втілює свою дитячу мірю, адже зі шкільних років хотіла стати дизайнером, утім до цього йшла понад десять років.
Свої вироби виготовляє з шамотної глини, розповіла Тася Шмуратова:
«Я створюю унікальні речі. Така глина вона переважно використовується для прикрас подвір’я. У ній є спеціальні вкраплення, вони йдуть із кераміки, колись випеченої, подрібненої типу, як пісочку, вона дає глині міцність».
За словами керамістки, робота з цим матеріалом потребує максимальної концентрації:
«Маленькі деталі ми прорізаємо, забирати надлишки, поступово, потрошечки. Головне нікуди не поспішати, тому що ці роботи, як в хірурга — неправильний надріз і все, і в тебе якась ямочка дірочка вона тобі непотрібна і ти її нічим не зможеш виправити».
Тася Шмуратова близько десяти років працювала в торгівлі. Поштовхом до творчості стало повномасштабне вторгнення:
«Раніше у мене були свої продуктові магазини. Відпрацювала я там десять років. Під час повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що потрібно щось змінювати».
Спочатку виготовляла вироби з цементу різних розмірів, зазначила керамістка:
«Спробувала зробити першу роботу з цементу. Вона вийшла доволі непогана. Мої рідні оцінили і потім я почала рухатися в цьому напрямку. Два роки я працювала з цементом. З цементу я створювала різні роботи, різного розміру. Це були малесенькі роботи від десяти сантиметрів і навіть роботи, які досягали метра».
Після роботи з бетоном вирішила змінити матеріал на глину:
«Працюючи з цементом я зрозуміла, що мені хочеться спробувати щось витонченіше, якісь ніжніші роботи, якісь більш деталізовані роботи і от саме з глиною у мене з’явилася ця можливість», — розповіла Тася Шмуратова.
Перші вироби мали форму сфер, адже їх виготовити найлегше, зазначила керамістка:
«Розпочинала я свою роботу з найпростішого — зі сфер. Орнамент був простенький. Простенькі прорізи, простенькі малюнки. З часом вони почали ускладнюватися, ставати більш об’ємними, більш цікавими».
Як розповіла Тася Шмуратова, глиняний декор дозволяє створити святковий настрій:
«Глина — це природний матеріал. Тож і роботи хочеться відтворити найбільше наближеними до природи. У нашому світі зараз скільки негативу і хочеться внести якогось свята, якоїсь відради. Щоб вийшов, глянув і так трішки легше на душі, трішки піднявся настрій. Тому й почала створювати щось таке яскраве, неповторне».
За словами майстрині, ескізи до виробів часто відрізняються від готових виробів, адже в процесі задум може змінюватися:
«Буває таке, що продумую малюнок, але лише орієнтовний, тому що ти починаєш одне, а потім ти вже бачиш в картиночці інше. Повторити, відтворити — неможливо. Кожна сферочка, кожна річ вона відрізняється».
Інколи результати роботи перевершують початкову ідею, додала Тася Шмуратова:
«Це робота творча, стандартів тут немає. Тобто тут не вказано, як в рецепті борщика, що нам скільки треба покласти. Тут дивишся — задум в тебе був один, а як щось не виходить – нічого страшного. Ти бачиш, що в тебе з цієї роботи може вийти щось інше – ще цікавіше».
З кожним новим проєктом рівень майстерності зростає, розповіла керамістка:
«Це перетворюється на справжню роботу. Деякі знайомі мої вважають, що ось Тая, якесь натхнення до неї прийшло, Тая сіла, щось там одненьке зробила і все, і вона молодець, і далі вона нічим не займається. Насправді це не так. Я працюю щодня. Чим більше практики — тим робота буде краща».
Батьки підтримують її у творчості, додала Тася Шмуратова. Разом з татом вона будує піч, щоб випалювати вироби більшого розміру:
«Мама з татом на постійній роботі мене підтримують. Мама публікує мої роботи, залучає більше аудиторії, бо часу в мене на це трішки не вистачає. А таточко ще й фізично мені допомагає. На даний час ми з татом в процесі будування пічки для моїх робіт. Тому, що в мене є люди, які хочуть великі роботи, і ми не маємо зараз можливості такі роботи випалити. Тобто виготовити я їх можу, а випалити – ні».
В майбутньому планує докупити більше інструментів та техніки, щоб покращити якість виробів, розповіла майстриня:
«На цьому етапі я б хотіла трішки більше вдосконалити себе, свої роботи, укомплектувати інструмент, техніку необхідну. Ми над цим працюємо, зараз тато мені дуже допомагає. І ми зараз поступово-поступово рухаємося в цьому напрямку. Я гадаю, що все в нас вдасться. Якщо хтось щось робить, докладає зусиль, то і отримує результат».
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що майстриня з Канева створює автентичні воскові весільні віночки (фото).
Авторки матеріалу — Ірина Ткач, Ольга Лисенко