Черкащина є осередком визначних пам’яток, які відображають історичний і культурний розвиток нашої держави. На території регіону розміщено понад 9 тисяч об’єктів культурної спадщини, найвизначніші з них об’єднані у 8 державних історико-культурних заповідників. Тому органи прокуратури в межах повноважень докладають усіх зусиль задля захисту та збереження культурного надбання для нинішнього й майбутніх поколінь.

Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію Офісу Генерального прокурора.

Яскравим прикладом ефективної роботи черкаських прокурорів є повернення державі в судовому порядку об’єкта культурної спадщини національного значення – Успенського собору у Каневі. Він відомий тим, що там відспівували великого сина українського народу Тараса Шевченка.

Собор збудований у 1144 році за кошти князя Всеволода Ольговича. Дослідники порівнюють первісну структуру Канівського собору з Успенським собором Києво-Печерської Лаври. Ще з 1965 року він визначений пам’яткою історії та археології національного значення.

Прокурори встановили, що у 2003 році релігійна організація оформила на пам’ятку археології право приватної власності, хоча за законом памʼятки археології та памʼятки національного значення можуть належати лише державі.

Будівля Успенського собору є загальнодержавною власністю, а земельна ділянка під нею належить до земель історико-культурного призначення та може перебувати лише у володінні держави. У зв’язку з цим Смілянська окружна прокуратура звернулася з позовами в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України про повернення до державної власності будівлі собору і цих земель.

Рішеннями господарського суду Черкаської області позови прокуратури задоволено.

Також прокурори приділяють належну увагу дотриманню вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Вони передбачають, що всі власники пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, незалежно від форм власності на ці об’єкти, зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

За позовами окружних прокуратур регіону через суд зобов’язано укласти охоронні договори на низку пам’яток архітектури місцевого значення. Серед них – «Контора садівництва», «Земська управа», «Млин».

Крім того, за реагування прокурорів забезпечено внесення 21 історичного об’єкту національного значення на Черкащині до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Зокрема, Торгові ряди, Преображенська церква, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Палац Абази та інші.

Побудована в 1780 році архітектором Тепінгером в Умані цегляна будівля Торгових рядів за кошти родини Потоцьких є пам’яткою національного значення. Вона перебуває під охороною держави ще з 1979 року, але тривалий час не була занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та не мала відповідного захисту.

Під час розгляду судом позову прокуратури МКІП підготувало та подало на розгляд Кабміну України проєкт постанови «Про занесення пам’яток культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у Черкаській області».

Відтак завдяки прокурорам понад два десятки архітектурних об’єктів Черкащини отримали статус пам’ятки культурної спадщини України.

Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що прокуратура звернулася до суду щодо безпідставної передачі у приватну власність земельної ділянки у Каневі, яка входить до пам’ятки археології.