Канівська громадська організація суспільних ініціатив «Разом» оприлюднила результати першого в Україні комплексного дослідження «Проблеми правового і соціального захисту іноземних добровольців в Україні». Робота висвітлює досвід перебування в Україні іноземних захисників та членів їхніх родин, а також демонструє критичні прогалини в системі їхньої підтримки.
Про це повідомляє Kanos із посиланням на інформацію ГО «Разом».
Станом на 2026 рік іноземні добровольці складають близько 2% від загальної чисельності Сил оборони України, і їхня кількість зростає. Вони роблять вагомий внесок у захист держави, і Україна з 2015 року поступово розширює права та можливості іноземних добровольців у різних сферах. Однак досі існує низька системних викликів: від невизначеності правового статусу до обмеженого доступу до медичних, банківських та соціальних послуг.
У рамках дослідження експерти провели онлайн-анкетування іноземних військовослужбовців та членів їхніх родин, інтерв’ю з іноземними добровольцями, зібрали конкретні кейси, зробили правовий аналіз, а також вивчили кращі практики за кордоном. Дослідникам вдалося охопити представників Колумбії, Бразилії, Грузії, США, Білорусі, Великої Британії, Франції та інших країн.
За словами експертки-социологині проєкту Олександри Зуб, ключові виявлені проблеми - це інформаційний вакуум (неповна або суперечлива інформація), бюрократія та складність процедур, відсутність правового статусу, обмежений доступ до медицини та ряду послуг, мовний бар’єр і дискримінація іноземних добровольців.
На думку дослідників, ці проблеми пов’язані як із недосконалістю законодавства, так і неналежною практикою його застосування.
Ветеран російсько-української війни, полковник у відставці, експерт проєкту Руслан Мирошниченко наголосив на необхідності розробити відповідні інструкції та алгоритми щодо іноземних добровольців для командирів ЗСУ різних рівнів.
«На рівні кожної військової частини, штабу, стройової частини люди, які займаються персоналом, повинні мати цей «буквар». Вони мусять знати, як діяти по відношенню до іноземного добровольця, яку інформацію вони мусять надати іноземному добровольцю ще у статусі рекрута, до підписання контракту, щоб людина розуміла, що її очікує і чи вона готова під цим підписатися», - зауважив Мирошниченко.
Експерка-юристка проєкту, представниця ГО «Горизонт змін» Тетяна Кавальчук зазначила, що є значний прогрес у врегулюванні питань рекрутингу, проходження служби, легалізації іноземних добровольців, особливо після 2022 року, однак досі наявні значні системні збої: «Українське законодавство щодо іноземних волонтерів досі нагадує Франкенштейна… Тобто воно зібране зі шматочків, якось функціонує, щось рухає, але деякі шматочки не припасовані один до одного, деякі зайві, а деяких не вистачає. І коли входиш з ним в контакт, то стає трошки лячно, особливо іноземним добровольцям і членам їх сімей».
На думку авторів дослідження, наразі є доцільним перехід від користування іноземними добровольцями як ресурсом до системної інтеграції цієї категорії військовослужбовців. Помічними для напрацювання такого підходу є моделі Франції та Ізраїлю, які передбачають всебічну підтримку іноземних легіонерів та членів їхніх сімей.
Дослідники пропонують запровадити для цього цілісну державну систему, що включає спрощення процедур, в тому числі легалізації, створення спеціалізованої служби супроводу (патронату) для поранених, а також запровадження посади Омбудсмена з питань іноземних добровольців. Вони наголошують, що іноземні військовослужбовці та ветерани мають мати рівний з українськими доступ до цивільних сервісів, соціальних гарантій, банківських послуг, житлових механізмів, освіти, перекваліфікації, працевлаштування чи ветеранських сервісів. Окремою важливою ініціативою є пропозиція впровадження юридичного статусу «Дитини захисника України» для нащадків іноземних легіонерів.
З повним звітом за результатами дослідження можна ознайомитись тут , а із скороченою версією дослідження та ключовими рекомендаціями — тут .
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що інклюзивний скеледром відкрили у Каневі (фото).