Із нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Почесного громадянина Канева Григорія Титовича Шкатюка на фасаді Клубу-музею ветеранів війни і праці встановили меморіальну дошку Григорію Титовичу.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію Канівської міської ради.
Г.Шкатюк прожив насичене життя, подій в якому вистачило б на кількох – учасник бойових дій у Другій світовій війні - брав участь в оборонних боях 1941-1942рр., звільняв Білорусь. Був нагороджений бойовими нагородами. Окрім цього, Григорій Титович – Заслужений працівник сільського господарства.
Для Канева – це людина-легенда. Його трудовий і життєвий шлях став прикладом самовіддачі, наполегливості і віри в те, що робиш. А зробив він для рідного міста чимало, за що й був нагороджений свого часу високим званням – Почесного громадянина міста та любов’ю і повагою від людей. Навіть вийшовши на пенсію, чоловік не заспокоївся, а став активним громадським діячем.
На відкритті меморіальної дошки зібралося чимало тих, хто особисто знав Григорія Титовича – це й Канівський міський голова Ігор Ренькас, і Микола Москалець, а ще Ніна Пилипенко, Віктор Дорошенко, Володимир Балан. Люди охоче згадували цю легендарну особистість та ділилися своїми історіями про Шкатюка.
«Григорій Титович дуже багато зробив для Канева, і, особливо, для мікрорайону Костянець – це й приміщення школи №3, і дорога, яку тепер так і називають «проспект Шкатюка», а також клуб-музей «Ветеран». Я працював головним архітектором міста, коли він прийшов до мене з ідеєю врятувати цю будівлю. Зізнаюся, тоді не побачив в ній якоїсь архітектурної цінності. Але Шкатюк – був не просто мудрою людиною, а ще й хитрою. Він поїхав до мого батька, який на той час був головним архітектором Черкаської області і заручився його підтримкою. Так ми відновили цю будівлю, де й понині діє Клуб-музей ветеранів війни і праці, засновником і першим директором якого став Григорій Титович Шкатюк», - відзначив Ігор Ренькас.
Нагадаємо нещодавно ми писали, що виконком збирають на чергове засідання.
Добра справа. Людина заслужила.
Хазяйновитий був дядько, в його радгоспі було все, і ферми, і поля, і школа….
Влітку молоко можна було прямо з під корови свіженадоєне на фермі купити, і це в радянські часи!
Зранку під фермою черга стояла, хто знав.
А тепер і корів немає, а молочний продукт з польских порошків мішають і продають як молоко.