У Канівському природному заповіднику за останні три доби бродячі собаки вбили 15 особин сарни європейської.

Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію Канівського природного заповідника.

У Каневі існує проблема збільшення кількості бродячих собак. Саме вони роздирають, вбивають сарн (козуль). Це відбувається взимку, коли в лісі глибокий сніг вкритий зледенілою кіркою. Сарни, олені, кабани тонкими ратицями провалюються у сніг і їм складно пересуватися по лісу, тому втікати від хижака дуже важко, а інколи взагалі неможливо. Сарни втрачають сили і грузнуть у зледенілому сніговому покриві.

Собаки без проблем рухаються по поверхні обмерзлого снігу, майже не провалюючись, легко наздоганяють сарн і роздирають їх. Не слід забувати, що собаки — це одомашнені хижаки. А людина, що приручила собаку, впродовж тисячоліть лише посилювала їх мисливські здібності, бо саме для полювання ця тварина була потрібна нашим предкам.

Тому, зовсім не дивно, що мисливські інстинкти такі сильні у безпритульних собак. Потреба здобування їжі у них — є першочерговою. Безпритульна собака має постійний дефіцит поживи, її організм зазнає значних енергетичних втрат на холоді, такі умови дуже швидко активізують її інстинкти прадавнього мисливця.

Не зважаючи на розміри, вони можуть бути небезпечними хижаками, бо дуже легко збираються в тимчасові зграї заради полювання. Спільними зусиллями заганяють, навіть відносно велику тварину, та вбивають її. Вони вбивають всіх сарн, які їм трапляються, і не лише для того щоб наїстися, але і щоб задовольнити свій інстинкт мисливця.

Бродячі собаки — це проблема, яку створює людина, викидаючи тварину на вулицю. Стерилізовані собаки мисливський інстинкт також не втрачають. Вберегти сарн від собак дуже важко. Служба охорони заповідника, згідно із законом (Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (Стаття 3., Частина 2.)), не має права відстрілювати бродячих собак на території та в охоронній зоні об’єктів природно заповідного фонду України, хоча вони завдають значних проблем у збереженні різноманітних видів фауни заповідника.

Втрата такої кількості особин сарни європейської завдає непоправної шкоди популяції цього виду на території заповідника, скорочує її чисельність та ставить цей вид на межу виживання в дикій природі. Це великий біль заповідника та непоправна шкода для природи.

Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що на Черкащині на бригаду екстренки стався черговий напад.