Підвищений температурний режим сприяє погіршенню ситуації на водоймах області, поодинокі випадки загибелі риби та збільшення інтенсивності «цвітіння» води минулих періодів є тому підтвердженням.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію Начальника управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олександра Познякова.
У зв’язку із підвищеним температурним режимом Управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області звертає увагу місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та влади на вжиття негайних заходів по недопущенню заморів водних живих організмів на підконтрольній території.
Тому необхідно терміново організувати із залученням у встановленому порядку організацій, підприємств і установ, роботи по ліквідації наслідків заморів водних живих ресурсів, недопущення погіршення даної ситуації та забезпечення екологічної безпеки в районі.
Протягом останніх років в річках та акваторії Кременчуцького водосховища в заплавах та в підвідних каналах в спекотний літній період спостерігається масове цвітіння синьо-зелених водоростей в товщі води. Під «цвітінням» води розуміють інтенсивний розвиток водоростей у товщі води, у результаті чого вона приймає різне забарвлення. При цьому колір води може варіювати від синьо-зеленого до червоно-бурого (в залежності від забарвлення організмів, що викликають «цвітіння» та їх кількості). У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього спричиняється синьо-зеленими водоростями та динофітовими водоростями, весною та восени – діатомовими. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі.
Під час гниття кисню витрачається більше, ніж виділяється, риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало. Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, поглинається відмерлими рештками рослин і тварин. Недостача кисню призводить до літніх заморів риби та інших гідро біонтів, а також гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.
Якщо вчасно не вжити відповідних природоохоронних заходів, при значному збільшенні біомаси водоростей починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її кольорова гамма, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючої у водну товщу сонячної радіації, у результаті розсіювання та поглинання водоростями світлових променів. Вода набуває неприємного запаху. З’являється дефіцит розчиненого кисню, який використовується для дихання водних організмів та розпад відмерлої органічної маси. Причина «цвітіння» води – зниження швидкості або відсутність течії, підвищення температури води, вмісту біогенних речовин – азоту, фосфору, калію, збільшення величини хімічного (ХСК) та біологічного споживання кисню (БСК), що неодноразово підтверджується результатами інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції Центрального округу.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що науковці пояснили, який вид плазунів постійно бачать поблизу Канівської ГЕС.