Представники канівської влади поїхали у столицю, щоб донести своє бачення щодо проєкту перспективного плану формування громад

Я особисто частково згіден з коментарем у світлі методів спілкування між владою Канева та громадами сіл. А от у твердженні спроможності цих громад – не зовсім.
Автор пише, наступне: “Між тим самі Бобрицька і Литвинецька …Обидві громади працюють більше, як рік, і за цей час досягли чималих результатів, бо не просто вважають себе спроможними – насправді такими є”.
Спроможність громад визначається, перш за все, здобутками самих громад, які вони отримують внаслідок власних виробничої та економічної діяльності, що є, саме по собі, основним фактором формування місцевого бюджету.
У формуванні бюджету будь-якої громади має місце і часткове інвестування в її розвиток коштів різних надходжень. Але, якщо інвестиції “економічно заполітизовані”, а громада економічно та стратегічно не має можливості розвиватись самостійно, то, у разі позитивного вирішення “шкурних” питань “економічно заполітизовані” інвестрои “, як показує практика, припинять робити “вливання” у бюджет громади, або обмежать їх до вигідного для себе розміру.
На даний час, що Литвинецька, що Бобрицька громади, звітуючись про свої здобутки, вказують на те, що більшість зробленого у межах цих громад зроблено якраз за кошти “економічно заполітизованих” інвесторів МХП та “Урожаю”. Останнім, на даному етапі, це вигідно, оскільки вони користуються землями у межах цих громад. І ці інвестори лобіюють, наразі, саме такий сценарій розвитку подій, який має місце согьодні. У разі позитивного для них вирішення даного питання подальше вкладення коштів у соціальну сферу та розвиток Литвинецької і Бобрицької громад для них буде, по-перше: не обв`язкове, по-друге: витратне, і по-третє: таке, що не приноситеме економічної вигоди, тобто, інвестування закінчиться, або зведеться до мінімуму, який буде забезпечувати їм (інвесторам)певний піар. Простий сценарій будь-якого економічного розвитку неспроможніх громад.
Розташування великих виробничих потужностей на території будь-якої громади дає можливість цій громаді регулярно отримувати певну частку доходу у бюджет від такого виробництва. Приклад тому Степанецька ОТГ. Але навіть там, (уявіть собі, завтра Косюк звернув “Рябу” повністю і скрізь) спроможність і самодостатність Степанецької ОТГ стануть примарами (можливо й не назавжди). А Литвинецька й Бобрицька (у разі, якщо не буде Канівської ГАЕС), то й взагалі. Виробництв, які б могли б економічно забезпечити вказані громади ( у тому числі й Стапанецьку) та сформувати,не профіцитний, а хоча б достатній для утримання “на плаву” бюджет немає, аграрний сектор розваленний вщент…, інвестори, поки що, на території цих громад велику виробничі потужності ставити не збираються (хіба що норкові ферми). Що залишається – одна надія на відношення “Дайте-візміть”. Але це ж не завжди так буде.
Та є ще один неутішний для всіх без виключення громад, створених у межах земель сільгоспризначення. Можливе введення ринку землі. У такому разі, у великих інвесторів, на кшкалт МХП, “Урожаю” та ін. дуже швидко відпаде взагалі потребя інвестування “спрможних та самодостатніх” ОТГ.
Так що, недуже райдужні перспективи. У даному варіанті, ні для Канева, ні для громад.
А те, що поданий матеріал написаний заангажованою особою, сумнівів не викликає.