60 років тому під час створення Кременчуцького водосховища майже 200 сіл Черкаської області пішли під воду, будинки десятків тисяч людей були затоплені.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію із сюжету «5 каналу».
Багато хто з них до останнього чинили спротив і відмовлялися покидати свої хати, адже після голоду та війни тільки-но почали відроджувати свої господарства.
Тоді всіх селян влада зобов’язала переселятися. Людям довелося розбирати свої хати, щоб потім з цих будівельних матеріалів знову звести оселю, але вже в іншому місті.
«Ніяких «хочу» чи «не хочу» не було такого. Все вирішено було партією, щоб збудувати Кременчуцьке водосховище, тож будували. Були ті, хто не хотіли, але ж мусили. У 1959 році затопили», — розповів Петро Компанієць, 69-річний житель села Ломовате, яке вже 60 років знаходиться на дні Дніпра.
Територію затоплення можна було зменшити удвічі, однак у гонитві за термінами та масштабами проектувальники знехтували цією можливістю. У цьому переконує завідувач кафедри археології Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Анатолій Морозов.
«Розмазали, зависили ці запаси води. З другого боку, зекономили вартість за рахунок того, що не зробили дамби, і таким чином пустили під воду десятки тисяч дуже цінних сільськогосподарських земель», – розповів Анатолій Морозов.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що у Канівське водосховище вперше випустили стерлядь.