Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан розповідає, що раніше віряни в окремих місцевостях вшановували пам'ять про померлих на Великдень. Однак тепер поминальним днем вважається вівторок після Хоминого тижня. Цьогоріч Проводи припадають на 11 травня.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію із сайту «Про все».
Священнослужитель пояснює: оскільки у сучасному світі вівторок - робочий день, то Проводи перенесли на воскресний день, у Фомину неділю. Цього року це буде 9 травня. Проте у деяких селах є власні фіксовані дати, Православна церква їх не забороняє.
Зазвичай Проводи нагадують велике міжродинне застілля: родичі кладуть поверх могили знайомих солодощі та крашанки, самі сідають «пообідати» поруч. Проте митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан розповідає, що Православна церква виступає проти такого формату.
«Насамперед ми радимо починати поминальний день із храму, а не гробу. Бо у Хомину неділю в храмах служать панахиди в пам'ять про спочилих рідних. Навіть якщо не можете прийти в неділю в церкву - прийдіть за кілька днів до Проводів і замовте панахиду. Після неї можна йти на кладовище, бо за правилами на нього ходять, щоб закінчити почату в церкві молитву. Для цього й наші священники йдуть: щоб покропити могилки святою водою, щоб помолитися на кладовищі», - каже священнослужитель.
Формат Проводів на цвинтарях повинен бути відмінний від того, до якого звикли українці.
«Покладати їжу на гроби - не православно, її взагалі не можна класти поверх могили. Ми не підтримуємо об'їдання та «обпивання» на могилах, тим паче коли після людей лишається купа їжі та сміття на гробах і біля них», - наголосив протоієрей.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що студенти ВПУ передали мешканцям терцентру паски власного виробництва (фото).
Слухай піп, молися собі тихенько.
Цей звичай йде ще від дідів та прадідів, ще від язичества.
А лазить по могилам з кадилом, то вже ваші поповські придумки.
Гробки -це традиція, яка зберігає архаїчні риси зі старих часів, зокрема, в Радовницю/гробки/поминальні дні, вважається гріхом сумувати, адже померлі мають радіти, що їхні родичі про них пам’ятають, тому не можна «псувати настрій» померлим.
А попи сидять в церкві і моляться, а не шастають по цвинтарю
Традиція Радовниці /Гробків/Проводів походить з язичницької доби і тісно пов’язана з давнім культом предків. У стародавніх слов’ян Радуницею (або «весняною радістю») називався, ймовірно, цілий цикл весняних свят — час поминання мертвих, за давнім народним віруванням, мерці радіють, коли їх поминають добрим словом живі свояки та ще й приходять до них на їхні могили.
А до чого тут попи? Чого вони лізуть на кладовище???
Так, не всі люди хотять, щоб попи вказували кому і що робити.
Після введення у Київській Русі християнства з Х століття церковники засуджували й переслідували тих, що трималися старої традиції відмічати Радуницю, але оскільки завадити цьому були невзмозі, встановили християнську традицію справляння Радуниці, однак лише одного дня — на другу неділю після Великодня. Водночас відмічання Радуниці було унормовано, фактично зведено до поминання померлих родичів, а будь-які радощі і веселощі жорстко засуджувалися. Якщо з 10 століття попи не змогли зламати традицію, то і зараз обламаються
Бухаловці на кладовищі не місце !!!
Для цього є палатки на набережній.
Щороку на кладовищі чимало народу так нажирається, що неначе останній раз у житті !!!
Посидіти, випити з живими і мертвими, побалакати, посміятися і поплакати. Що ж тут поганого?
Погано, що п’яниці від могили до могили ходять і набридають, але то таке….тварі божі, разом з попами
Зафіксовано один факт порушення карантинних обмежень, відбулось скупчення прихожан в одному соборі в Черкасах. Вказаний факт зареєстровано.
Після завершення заходів на священнослужителя буде складений адміністративний протокол за ч 1 ст. 44-3 КУпАП. На даний момент проводиться перевірка.
Попи, не лазьте по цвинтарям