Конфлікт за землю стався між працівниками Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» та жителями села Григорівка Канівського району через те, що наукові працівники почали проводити облік пам’яток, а частина з них на землі, що належить селянам.
Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію «Суспільного».
З вересня між працівниками Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирова» та жителями села Григорівка, що межує із заповідником та знаходиться в зоні пам’яток, виник конфлікт, розповів старший науковий співробітник Дмитро Іванов. Все почалося, пояснив науковий співробітник, після того, як вони почали описувати об’єкти, що знаходяться на балансі заповідника, інвентаризувати їх та позначати на карті точні межі. Тоді з’ясували, що частина земель, де можуть бути пам’ятки, у власності місцевих жителів.
Директор «Трахтемирова» Тарас Теліженко пояснив, що інвентаризація пам’яток – частина роботи заповідника і необхідна для грантового проєкту. Люди ж бояться, що ці землі у них відберуть, розповів голова громади, до якої входить Григорівка, Олена Штефан. З її слів, людям не пояснили, що це за проект, і що саме наукові співробітники будуть робити.
Пояснити ситуацію людям хотіли на зустрічі 19 вересня у Григорівці, розповів старший науковий співробітник «Трахтемирова» Дмитро Іванов. Та місцеві на неї не прийшли, а оголошення в центрі села порвали. Олена Штефан додала - проігнорували зустріч, бо образилися, що попередні зібрання заповідник переносив. Жителька села пояснила кореспондентам Суспільного, що не хоче, щоб працівники заповідника інвентаризували землю. Назвати своє ім’я відмовилася.
Надія Білан мешкає в Києві і приїхала в гості до брата. З її слів, він теж має пай. Втім, додала, збереження пам’яток підтримує. Євген Обертас у Григорівці має дачу. Чоловік розповів, що переймається тим, що люди не зможуть збирати на заповідних землях хмиз.
Зі слів Дмитра Іванова, землю ніхто забирати не буде. Вони, як державна установа, відповідних повноважень не мають, і займаються виключно об’єктами заповідника.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», власники пам’яток зобов’язані будуть укласти з органом охоронної спадщини охоронні договори. – стаття 23.
Як йдеться у статті, власник має:
- утримувати пам’ятку в належному стані, не зачепити культурний шар – не копати глибше метра, не проводити будівництво;
- утримувати пам’ятку в належному стані;
- не копати глибше метра;
- не проводити будівництво.
Заходити на територію, тримати город, збирати дрова, розповів науковий співробітник, григорівці зможуть, і додає, у майбутньому приваблять туристів до села.
Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що судом розірвано ще один договір довгострокового користування лісами на Канівщині.
Дмитро Іванов (журналіст за фахом, але ст. науковий співробітник – це рівень ) надав завідомо не правдиву інформацію стосовно часу та місця проведення зустрічі громади та “науковців” , але вже зазначив, що приміщення Григорівського виконавчого комітету – це його робоче місце . Не журналісту Іванову встановлювати межи памЇяток, а за дозолом Мин. Культу, згодою власників паїв Григорівки, за погодженням :Бобрицької сільської ради, управління екології при Чода, спеціальної адміністрація РЛП “Трахтемирів” та фахівцям в області археології. Процедура порушена. Дозволів та погоджень ніхто не надав.Завтра інший журналіс за 1560000 грн знайде місто Слав. Тільки верховенство права за ради довкілля.
З, повагою директор РЛП “Трахтемирів” Олександр Сіренко
Доброго дня.так мешканці села не прийшли ,бо нас проігнорували,до цього.не потрібно було відкладати на потім цю зустріч.тому ми зібралися без них і вирішили питання ті ,що цікавили мешканців ,без представників заповідника “Трахтемирів”
Представники ДІКЗ “Трахтемирів” не звЇявились до громади Григорівки ні 12.09, ні 19.09. (але 5 дачників та не 1 дачник їх чекали). На сьогодні керівництво Чода та людей цікавить питання на підставі яких документів представники управління культури Чода та ДІКЗ “Трахтемирів” не були на віче (але Теліженко вже ховається від заст. Голови Чода – “самоізоляція”, але інтервЇю суспільному надав.