Цими днями виповнюється рівно два роки по тому, як під час мінометного обстрілу поблизу Горлівки, загинув перший військовий із Канівщини – Андрій Петрушенко.

Трагедія сталася у ніч на 11-те січня, коли канівчанин, будучи у ранзі молодшого сержанта Збройних сил України, отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу блокпосту під Горлівкою (Донецька область). 13 січня, під гучні патріотичні вигуки «Герої не вмирають!», жителі Канева провели в останню путь загиблого воїна, а в Успенському соборі пройшла прощальна панахида.

Нагадаємо, що Андрій Петрушенко народився 9-го грудня 1984-го року. З 1991 по 2002 рік навчався в Канівській ЗОШ №4. Згодом закінчив Канівське ПТУ №23, а з 2003-го 1,5 роки проходив службу у ЗСУ.

Після цього, було навчання у Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту за спеціальністю «організація обслуговування ГТК», а до мобілізації робота на ПрАТ «Миронівська птахофабрика».

14 серпня 2014-го року канівчанин був призваний за мобілізацією та понад 4 місяці виконував бойові завдання у зоні проведення бойових дій.

Після смерті воїна, рідним загиблого було вручено Почесну вiдзнаку «За заслуги перед Черкащиною» і Почесну грамоту облдержадмiнiстрацiї та обласної ради. Також у квітні 2015-го року,  загиблого героя посмертно нагородили відзнакою «За заслуги перед містом Канів», а 20 травня в Канівській –ЗОШ № 4 на його честь відкрили меморіальну дошку.

Окрім цього, указом Президента України Петра Порошенка № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Андрія Петрушенка було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

В такі пам'ятні і чутливі для спогадів дні, бракує слів, щоб висловити весь смуток та співчуття друзям і близьким, що лишились без рідного сина, люблячого чоловіка, батька та друга. А тому, завершимо лише словами: Герої не вмирають, а Україна обов'язково переможе!