На 94-у році пішов з життя канівський фронтовик, ветеран Другої Світової війни, полковий розвідник, який за бойові заслуги одержав ордени Слави і Червоної Зірки та чотири медалі «За відвагу», відомий вчений, доктор наук Іван Галушка.

Про це повідомляє «Kanos» із посиланням на інформацію із сайту Канівської міської ради.

Іван Пилипович Галушка народився 5 березня 1925 року в селі Студенець Канівського району Черкаської області. Під час голодомору в 1932-1933 роках осиротів, залишившись із братом без батьківської опіки. Про хлопчиків турбувалося подружжя, яке перейшло жити в їхню хату після смерті рідних батьків. У Студенці Іван Галушка закінчив сім класів і пішов навчатися до технікуму в сусідню Бобрицю. Коли почалася війна, Іванові було 16 років.

Його мобілізували на збирання врожаю в Донбасі, а коли хлопець повернувся в рідне село, на Канівщині вже господарювали німці. Через деякий час Іван Галушка подався до партизанського загону, яким командував Володимир Кухарюк. Потім попросився в регулярну армію, де служив полковим розвідником, був снайпером, навідником 120-міліметрових мінометів. За бойові заслуги одержав ордени Слави і Червоної Зірки, чотири медалі «За відвагу».

Напередодні Дня Перемоги Іван Галушка отримав поранення. Один із осколків влучив солдатові в серце. Із осколком у серці Іван Пилипович Галушка жив до останніх днів.

Повернувшись із фронту, він продовжив навчання у Бобрицькому сільськогосподарському технікумі. Згодом одружився, закінчив факультет садівництва Уманського сільськогосподарського інституту й залишився працювати агрономом у навчальному закладі, де захистив кандидатську дисертацію.

Але подружжя знову чекав переїзд - на Донбас, де Іван Пилипович заснував опорний пункт розвитку садівництва, що було на той час великою дивиною в донецьких степах. У 1965 році Іван Пилипович захистив докторську дисертацію. За досягнення в розвитку садівництва його було нагороджено орденом Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1982 році Іван повернувся до рідного Студенця. Діти Івана Пилиповича подарували йому онуків, а ті, в свою чергу, - правнуків.

Редакція порталу висловлює щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного.

Нагадаємо нещодавно ми писали про те, що у Каневі відкрили пам’ятну дошку раніше невідомим загиблим у 1941-ому році.