Після оголошення Указу Президента України Володимира Зеленського про розпуск парламенту в країні стартувала виборча кампанія. На все про все охочі потрапити до Верховної Ради партії та кандидати мають лише місяць часу. І якщо партії вже визначились із списками, то кандидати-мажоритарники тільки почали реєструватись в ЦВК. Схожа ситуація і по нашому 197-му виборчому округу. Ми спробували дізнатися, хто має наміри представляти інтереси жителів Канівщини, Золотоніщини, частини Черкас і Черкаського району у Верховній Раді України та побореться за депутатське крісло.
Станом на 19-те червня бажаючих потрапити до парламенту по 197-му округу достатньо. Це і чинний народний депутат, і бізнесмени, і старі активісти, і «нові обличчя».
Згідно із даними, опублікованими на сайті Центральної виборчої комісії, на сьогоднішній день кандидатами в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 197 офіційно зареєстровано тільки три особи: чинний народний депутат Владислав Голуб (самовисування), бізнесмен Віктор Полозов (Аграрна партія України) і бізнесвумен Людмила Русаліна (самовисування). Коротко про них та тих, хто ще не зареєстрований в ЦВК, проте їх участь у виборчій кампанії широко обговорюється в соціальних мережах.
«Перші пішли»
Владислав Голуб, 1983 року народження, освіта вища, народний депутат України, обраний в 2014-му році, безпартійний, несудимий.
Політик добре відомий у своєму окрузі, родом із села Келеберда, що на Канівщині. За свою депутатську каденцію не втрачав зв’язка з округом, постійно відвідуючи села і міста та зустрічаючись з виборцями. У квітні 2017-го року Владислав Голуб зі скандалом вийшов зі складу фракції Блок Петра Порошенка через незгоду з політикою тодішнього президента і його команди. Є членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, бере участь в Постійній делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи.
У нещодавно опублікованому звіті Владислава Голуба повідомляється, що за цю каденцію за поданням народного депутата було спрямовано на округ 118 мільйонів гривень державних субвенцій. Особливу увагу нардеп приділяє освітній та медичним галузям.
Опоненти закидають йому протекціонізм відомого бізнесмена, мільярдера Юрія Косюка та тестя, бютівця Сергія Соболєва. Однак сам Владислав Голуб заперечує будь який вплив на нього як на політика.
Віктор Полозов, народився в 1958 році в місті Починок Смоленської області (Росія), освіта вища, директор ТОВ "НТЦ "Алвіго", депутат Черкаської обласної ради, член Аграрної партії України, несудимий.
Бізнесмен Полозов йде на вибори від Аграрної партії України. Негатив у публікаціях місцевих та всеукраїнських ЗМІ про Віктора Полозова пов'язаний з його російським громадянством та бізнесом і Росії. Справа в тому, що очолюване ним хімічне підприємство ТОВ "НТЦ "Алвіго" зареєстроване не лише в Україні, а й в Естонії та Росії, де справно сплачує податки, а також фігурує в матеріалах про російського президента В.Путіна.
Так, 2016-му році Полозов був призначений на посаду виконувача обов’язків директора ДП «Укрхімтрансаміак». На таке призначення відреагували журналісти та громадські активісти, кваліфікуючи його як «державну зраду». Як повідомляло видання «Антикор», підприємства Полозова в Росії тісно співпрацюють з владою та будують хімічні об’єкти на території країни-окупанта. Після цього скандалу Віктора Полозова було звільнено від виконання обов’язків на вказаному підприємстві.
Інформація про те, що Віктор Полозов має подвійне громадянство, з’являлась у ЗМІ неодноразово, однак сам він так і не спростував цей факт.
Нині Віктор Полозов займається аграрним бізнесом в Золотоніському районі, його підприємство спеціалізується на виготовленні соняшникової олії. Із початком виборчої кампанії у ЗМІ з’явилися публікації про діяльність Благодійного фонду Віктора Полозова, який влаштовує в селах округу різноманітні атракціони та роздає окуляри пенсіонерам.
Нагадаємо, що ще три роки тому в коментарі журналістам канівського видання «Канос» Віктор Полозов категорично заперечував свою участь у виборчих перегонах.
Людмила Русаліна, народилася в 1967 році в місті Києві, громадянка України, освіта вища, президент групи компаній «Петрус», безпартійнa, несудима.
Пані Русаліна більш в Україні як «горілчана королева», має бізнес на Черкащині (Мліївська птахофабрика, Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», виробництво солодощів під торговою маркою «Світ ласощів» тощо). Йде на вибори самовисуванкою. Втім, із власних джерел стало відомо, що п.Русаліна намагалася заручитися підтримкою на виборах «Батьківщини» та «Слуги народу». Як бачимо, ні одна із цих політичних сил не включила її до свого списку і не висунула в жодному з одномандатних округів як мажоритарника.
Людмила Русаліна, має свій благодійний фонд «Разом», який фінансує різноманітні культурні заходи в Золотоноші, Каневі та Черкасх. Окрім того, ім’я Русаліної нещодавно фігурувало в кампанії зі створення на Черкащині осередків одіозної громадської організації «Стоп корупції». Як повідомляє черкаське видання «Про все», за сприяння Людмили Русаліної осередки «Стоп корупції» з’явилися в Черкасах та Золотоноші, а очолили їх люди з оточення самої бізнесвумен. Такий зв'язок керівників місцевих осередків громадської організації з особою кандидата в народні депутати Людмили Русаліної, за словами експертів, наштовхує на думку про задіювання виборчих технологій в контексті прийдешніх виборів до українського парламенту.
Побореться за місце в парламенті нещодавно оголосив «свободівець» з Києва, авіадиспетчер Вадим Стоянов. Його ж кандидатуру було затверджено на передвиборчому з’їзді ВО «Свобода».
Вадим Стоянов народився в 1985 році, проживає в селі Перчунове Кіровоградської області, має вищу освіту, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Свобода", працює авіадиспетчером УПР РСП "Київцентраеро". Крім того, згідно з даними сайту «Посіпаки.інфо», пан Стоянов був помічником народних депутатів Юрія Сиротюка та Михайла Головка.
Вадим Стоянов на своїй сторінці у Фейсбук повідомляє про активну громадську діяльність та інформує про свої наміри відродити в Черкасах аеропорт. Черкаси. Щодо діяльності на окрузі, де він буде балотуватися, то днями пан Стоянов став спонсором велопробігу в Каневі, де дарував учасникам пробігу велосипедні ліхтарики.
Ще двома кандидатами по 197 округу стали Дмитро Фучило та Микола Єременко. Якщо про першого претендента на депутатське крісло інформації в інтернеті немає, то про гучні скандали, у яких фігурує депутат Коцюбинської селищної ради Микола Єременко, пишуть навіть всеукраїнські медіа. Він народився 1 жовтня 1982 року в місті Києві. Протягом останніх 5 років проживає в селищі Коцюбинське міста Ірпінь Київської області. Освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, не судимий. Микола Єроменко фігурує у кількох гучних скандалах. Перший - пов’язаний із захопленням влади та самопроголошенням себе головою Коцюбинської селищної ради у березні 2018 року. Тоді прокуратура Київської області оголосила йому підозру у підробленні документів, якими він був призначений на посаду в. о. голови Коцюбинської селищної ради. Другою резонансною справою за участі Миколи Єременка є затримання його співробітниками СБУ під час отримання хабара. За інформацією прес-центру СБУ, оперативники спецслужби встановили, що депутат вимагав 50 тисяч гривень на місяць від селищної голови за голоси у місцевій раді. Депутата та посередника - місцевого "громадського" активіста – затримали в Ірпені після отримання частини хабара у розмірі 7 тисяч доларів. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження.
«На підході»
Поки зареєстровані кандидати проводять передвиборчу агітацію і демонструють свої переваги, ще не зареєстровані кандидати «вриваються» в публічне життя округу.
За інформацією видання "Апостроф", по 197 мажоритарному округу збирається йти в Раду і телеведучий та комік Олександр Скічко, який був присутній на з'їзді партії "Слуга народу". Він не підтвердив, але і не спростував ймовірність свого «походу по мажоритарні», а на питання журналіста "Апострофа", в якій якості він прийшов на з'їзд, коротко відповів: "в якості гостя".
Олександр Скічко є сином банкіра Олександра Скічка та зятем українського олігарха, мільярдера Леоніда Юрушева. За інформацією з Вікіпедії, Леонід Юрушев є одним з найменш публічних, але в той же час найбільш впливових українських олігархів. У пресі Леонід Юрушев неодноразово згадується як інвестор Арсенія Яценюка, бізнес-партнер Рената Ахметова, Сергія Тігіпко та одіозного Павла Лазаренка.
Окрім названих претендентів, про своє бажання балотуватися по 197-му виборчому округу прямо або опосередковано заявляли: екс-нардеп, поет, журналіст Леонід Даценко та депутат Черкаської облради Вадим Гайович.
Леонід Даценко в 2013-му році вже обирався (з другої спроби) до Верховної Ради по 197-му округу. Але менш ніж за рік п. Даценко покидає опозиційну «Батьківщину» і очолює обласний осередок регіоналівського «Відродження». Певно, такий політичний кульбіт також зіграв свою роль і на наступних виборах до парламенту Леонід Даценко програє більш успішному кандидату Владиславу Голубу. Після фіаско на виборах Леонід Миколайович з головою поринув в журналістську діяльність і через підконтрольні ЗМІ (газету «Нова Молодь Черкащини» та інтернет-видання «DZVIN.MEDIA», у якому він є шеф-редактором) почав критикувати чинну владу та свого «кривдника» Голуба. За чутками, фінансову допомогу пану Даценку може надавати згаданий вище російський бізнесмен Полозов. Наразі Леонід Даценко зареєстрований довіреною особою Віктора Полозова.
Щодо Вадима Гайовича, то його роль у виборчій гонці наразі обмежується однобокою критикою на адресу все того ж Владислава Голуба. Сторінка Гайовича у соціальних мережах нині більше нагадує антифан-клуб чинного нардепа. Пан Вадим усіма доступними йому способами намагається критикувати Голуба, інколи не добираючи слів. Утім, користувачі соцмереж доволі кволо реагують на його викривальні пости та не втомлюються нагадувати про його «результативну» роботу на посаді заступника голови Черкаської облради.
Тож, як говорила героїня одного відомого фільму «поживемо – побачимо»…
Уточнення: Леонід Даценко є шеф-редактором ресурсу DZVIN.MEDIA. Прохання не плутати із DZVIN.NEWS.
А ше Голуб є вболівальник Шахти бо відстоював Маріуполь у технічній поразці Динамо
А взагалі, чи є порядні українці, які ідуть в політику?
Такі, що ставлять Україну та державні інтереси на перше, друге і третє місце.
Такі як Левко Лук’яненко, як Степан Хмара, як Ліна Костенко, як В’ячеслав Чорновіл…. Такі, за яких не соромно.
Де вони, такі прості інтелігентні українці, ті що знають традиції та потреби села- колиски українського народу, потреби української школи- вказівника напряму розвитку громадянського суспільства…. Де вони, такі кандидати????
Вибирайте те що є: Мажори, Бариги, Дешеві крашені кралі, Бандюки, Посіпаки, Реваншисти, Недоумки-
пересічні
українські гниди… Вибирайте.